Смешко: До 2014-го ніхто не розглядав Росію як нашого потенційного ворога

До 2014 року політичне керівництво України не розглядало Росію як потенційного ворога, хоча воєнна розвідка все розуміла і докладала про причини згортання військово-технічного співробітництва двох держав ще з 90-х років.

Про це в інтерв’ю YouTube-каналу «KRYM – критичне мислення – КРИМ» заявив лідер партії «Сила і Честь» Ігор Смешко.

«До 2014-го ніхто не розглядав Росію як нашого потенційного ворога. Хоча для воєнної розвідки було все зрозуміло ще з 90-х. Але керує воєнною розвідкою політичне керівництво держави: воно ухвалює рішення, ставить завдання. Для нас, військових дипломатів і розвідників, було зрозуміло, що саме означав закритий указ Єльцина, здається, 1993 року. Указ про те, щоб згорнути військово-технічне співробітництво і створювати замкнутий цикл виробництва на території Росії. Було зрозуміло також, для чого всі, хто вчився в той час у вищих навчальних закладах Росії (спецслужбах, військових) повинні були прийняти присягу і стати громадянами РФ. Ми доповідали про це все, але політичне керівництво України визначає вектор держави», – зазначив Смешко.

Політик також зазначив, що були складнощі і через незрозумілу стратегію НАТО і Європи щодо України. «НАТО не мало стратегії стосовно України, з 1992 року і США, і НАТО дуже насторожено відносились до нас. Відверто кажучи, не всі у Європі вважали, що присутність сильної Америки в Європі – це корисно для Європи. Америка піднімала питання щодо можливого членства України в НАТО. Але треба було вести діалог з європейцями про те, що Україна не стане американським авіаносцем в серці Європи. А наша дипломатія була дуже пасивною в цьому напрямку», – заявив лідер партії «Сила і Честь».

Як розповів Смешко, Росія проводила приховану політику по згортанню співробітництва з Україною, особливо в плані військово-технічного співробітництва, в той час як в Україні Збройні Сили були не в пріоритеті.

«До Збройних Сил України був не пріоритетний підхід з боку політичного керівництва, воно було зайнято приватизацією, бюджетом, а не обороною. Такий величезний потенціал (а в нас було 37 вищих учбових закладів, дві військові академії), треба було зберігати. Треба було розуміти, що у держави є тільки чотири важелі: економіка, військова сфера, політико-дипломатична і інформаційна. Якщо цього немає, держава слабшає і стає суб’єктом гри інших, більш потужних, держав», – наголосив Смешко.