Не брати та навіть не друзі. Чому “мирне співіснування” з Росією неможливе

Цими днями в Москві на офіційному рівні вголос було сказано те, про що, починаючи з 2014 року, у різних інтерпретаціях, але майже постійно, говорилося у кремлівських коридорах влади. Фактично, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров в інтерв’ю медіахолдингу РБК 19 лютого цього року, назвавши Україну недружньою державою, недвозначно озвучив сьогоднішню позицію Москви щодо Києва.

Ба більше, нещодавно в Росії Україну також публічно і на найвищому політичному рівні назвали “геополітичним проектом” Заходу. Здається, більш ніж відверта заява, що не залишає жодних сумнівів у справжньому ставленні російської влади до нашої держави.

Сьогодні в Росії нас вважають своїм ворогом

Не є великим секретом, що у перекладі з дипломатичної мови, “недружня” означає “ворожа”. Тобто, сьогодні в Росії нас вважають своїм ворогом, діють і діятимуть відповідно.

Тож, мабуть, і для нас настав час нарешті позбутися ілюзій стосовно вірогідності досягнення сталого переговорного компромісу. Ба більше, навіть якихось сподівань на можливість якогось “мирного співіснування с Росією”. Щонайменше – в осяжній перспективі.

На що ж очікувати Україні у світлі цих останніх подій?

Слід враховувати високу ймовірність ескалації ситуації на Сході

Звичайно, слід враховувати високу ймовірність ескалації ситуації на Сході. Не виключені й різного роду провокації на російсько-українському кордоні.

Не важко передбачати й активізацію проросійської “п’ятої колони” в Україні.

Досить передбачуваним є різного роду російський економічний шантаж – на жаль, упродовж останніх років було зроблено явно недостатньо для кардинального зменшення нашої залежності від Росії.

Високою є вірогідність підступних і потужних кібератак

Високою є вірогідність підступних і потужних кібератак на нашу критичну інфраструктуру та органи державної влади.

Абсолютно прогнозованою є чергова брудна компанія зі спроб дискредитації України на міжнародній арені щодо начебто “утисків свободи слова”. Для цього, безсумнівно, будуть залучені усі наявні інструменти російського інформаційного впливу. Очевидно, будуть залучатися й відомі кремлівські клеврети та давні симпатики Росії за кордоном.

Слід обов’язково брати до уваги і варіанти прямої військової конфронтації

На тлі суттєвого зростання градусу російської антизахідної риторики (що часом переходить у явну істерику), слід обов’язково брати до уваги і варіанти прямої військової конфронтації. Останнє готується Кремлем вже певний час: прискорена роздача російських паспортів мешканцям ОРДЛО має створити такий бажаний для “гарячих голів” у Москві привід для можливого нападу – захист так званих “співвітчизників”.

А це означає, що нам, в Україні, слід вже сьогодні ретельно і належним чином готуватися до практично усіх вищенаведених сценаріїв.

Олег Бєлоколос, голова правління “Майдан закордонних справ”, член політради партії “Сила і честь”

Джерело: УНІАН

#СилаіЧесть #Україна