Іван Мірошніченко представив економічну доктрину партії «Сила і Честь»

Українська економіка потребує запровадження податку на виведений капітал, знизити податкове навантаження на фонд заробітної плати та посилити контроль за сплатою податків усіма. Про це заявив четвертий номер виборчого списку партії «Сила і Честь» Іван Мірошніченко під час дискусії щодо економічного розвитку нашої держави, організованої Виборчою Радою UA та Реанімаційним пакетом реформ.

Представники політичних сил, які беруть участь у парламентських виборах, висловлювали власне бачення щодо бюджетної політики, стосунків з міжнародними фінансовими організаціями, шляхів демонополізації та деолігархізації, запровадження ринку с/г землі, пенсійної реформи та реформи трудового законодавства, тарифної політики, реформи енергетичного сектору і охорони довкілля.

Іван Мірошніченко від імені партії «Сила і Честь» представив економічну доктрину, яку однопартійці напрацьовували, виходячи із існуючих сьогодні реалій.

Перш за все, він виокремив ключові маркери нинішнього економічного становища нашої держави:

– Україна існує в умовах практично усіх можливих ризиків – міжнародних, фінансових, політичних, військових тощо;

– наша економіка зростає лише на 3 % щороку, у той час як економіки інших країн зростають в середньому на 4 %;

– весь світ перебуває в очікування чергової глобальної економічної кризи;

– реально 6-7 мільйонів людей перебуває за кордоном, що формує показник «прихованого безробіття» у 30-35 %;

– зовнішні інвестиції складають всього 2,8 млрд дол. США, якi в значнiй частинi не в реальному секторi економiки, а в державних цiнних паперах та фiнансових ринках, що є мізером для країни, яка прагне робити економічні зміни; проте, і їх рівень в умовах війни не буде суттєво підвищуватись.

Усвідомлюючи існування даних ризиків, команда партії «Сила і Честь» у своїй економічній доктрині пропонує поблокове запровадження заходів, яких потребує наша економіка.

Перш за все, у першому блоці слід зосередитись на тих кроках, які ми можемо втілити вже у короткостроковій перспективі. Наприклад, можна не чекати, а вже здійснювати реформи у фіскальній політиці – запровадити податок на виведений капітал і отримати 6-7 млрд дол. США інвестицій, знизити податкове навантаження на фонд заробітної плати з існуючих 41,5 % до 22 % в сумі, посилити контроль за сплатою податків усіма категоріями платників, побороти контрабанду та корупцію на митниці та ін.

По-друге, державі слід визначитись із пріоритетними точками економічного зростання у тих сферах, які дадуть необхідний ефект – інфраструктура, фінансова політика, агропромисловий та військово-оборонний комплекс, енергетика. Побудувати нові бетонні дороги, а не постійно латати дірки, виготовляти свої літаки, ракети, танки, налагодити в партнерствi з іноземцями сучасне виробництво комбайнiв та тракторiв – це реальний потенціал України, реалізувати який ми маємо всі шанси.

У сфері деолігархізації партія «Сила і Честь» вбачає наступні кроки:

– впровадження прозорого механізму використання об’єктів державної власності;

– демонополізація ринку та створення економічної конкуренції;

– відділення олігархів від впливу на виборчий процес, органи влади та ЗМІ.

У контексті оздоровлення пенсійної системи партія «Сила і Честь» дотримується позиції щодо забезпечення функціонування накопичувальної системи (через державні та недержавні пенсійні фонди) паралельно із солідарною для того, щоб кожен громадянин міг накопичувати персональні кошти. Таким чином, людина буде знати, що це саме її кошти та її ресурси, і матиме змогу оплатити за ці кошти лікування, житло, залишити у спадок ці кошти.

Реформа енергетичного сектору, на погляд партії «Сила і Честь», повинна передбачати наступне:

– максимальна диверсифікація джерел постачання газу шляхом збільшення власного видобутку до показників 1970-х рр. (що також дасть можливість знизити тарифи на газ для побутових та непобутових споживачів в Україні), реверсу з Європи, забезпечення прозорого та рівного доступу інвесторів у сферу видобутку природного газу, залучення інвестицій у модернізацію національної ГТС, забезпечення поставок скрапленого газу із Польщі тощо;

– збільшення власного видобутку нафти, забезпечення ефективної роботи існуючих НПЗ та побудова нових;

– налагодження постачання ядерного палива із США, модернізація існуючих АЕС, будівництво власного заводу із переробки ядерного палива, поширення використання модульних автономних реакторів – атомних міні-станцій для потреб житлових будинків (освітлення і опалення).

– поєднання нашої електроенергетики з європейськими електромережами в рамках загальноєвропейської енергосистеми;

– нарощування обсягів відновлювальної енергетики та ін.