Ігор СМЕШКО: “Я мрію про …”

З інформаційного бюлетеня Всеукраїнської громадської організації “Сила і Честь”, жовтень 2010 року:

“…Я мрію про мою Батьківщину — Україну, честь і гідність якої будуть загальновизнаними у всьому світі.

Я мрію про Україну, в якій особиста свобода і гідність її громадян будуть першою і найбільшою цінністю для державної влади.

Я мрію про державу, в якій приватна власність і особиста гідність людини будуть захищені законом, а Нагорна проповідь нашого Спасителя стане найвищою духовною цінністю і правилом нашого життя.

Я мрію про український народ, який буде захищати свою мову і культуру заохочувальним прикладом їх самобутнього розвитку на основі загальносвітових, в першу чергу, європейських і християнських цінностей, і при цьому буде зберігати повагу і любов до мов і культур інших народів — з якими він разом вижив і, власне, став українським народом.

Я мрію про Церкву, яка допоможе нам наблизитись до Бога, навчаючи нас любові і терпимості, адже зараз наше суспільство потребує єдності у важкій праці по створенню дійсно незалежної та міцної держави.

Я мрію про високу культуру українського народу, яка, як молоде вино, обережно визрівши і повністю сформувавшись, гармонічно увіллється у поважні за своїм віком міха загальноєвропейської і світової культури.

Я мрію про громадянина України, який понад усе буде цінувати честь і гідність власної країни, а тому ніколи не стане звертатись за підтримкою до інших країн чи народів для того, щоб принизити свого власного і, можливо, нерозумного брата, навіть за спокусу отримання чи збереження своєї особистої влади, власного добробуту чи власного життя.

Я мрію про дітей наших, які будуть вільно розмовляти, крім рідної української, ще декількома мовами світу і за своєю освіченістю і високою культурою, включаючи побутову, будуть викликати щиру пошану у наших освічених сусідів зі «старої Європи».

Я мрію про солдата і офіцера моєї Батьківщини, які будуть із гордістю носити погони і твердо знати, що, якщо вони віддадуть за Батьківщину своє життя, то не буде терміну давності по збереженню як пам’яті про них, так і по захисту і піклуванню про їхні родини з боку української держави і суспільства.

Я мрію про високий добробут нашого працьовитого народу, коли заздрість і нерівність будуть нарешті зруйновані в Україні наявністю потужного середнього класу і діючими в реальному житті законами соціального захисту населення, які повинні забезпечити гідний рівень життя і старості наших батьків та ветеранів.

Я мрію про суди-присяжних в Україні, які будуть захищати, а не калічити душі тих, хто приходить до них за захистом.

Я мрію про спецслужби нашої держави, які будуть не контролювати наше суспільство, а будуть самі підконтрольні йому, та будуть боротися не з внутрішніми опонентами правлячої політичної сили, а виключно із зовнішніми ворогами нашої держави.

Я мрію про справжні правоохоронні органи України, які будуть починатися з муніципальної — місцевої поліції, керівників якої будуть обирати собі самі маленькі містечка і села України, а відповідне грошове утримання і щира повага людей будуть найкращою запорукою від корупції.

Я мрію про справжні, а не лукаві демократичні партії в Україні, які не забуватимуть того, що обіцяють своїм виборцям, і будуть спроможні відстоювати те, у що самі щиро вірять.

Я мрію про Верховну Раду України, яка буде складатися із двох частин: крім партійного представництва в її першій, нижній палаті, обраній по відкритим виборчим спискам, буде ще і пряме представництво регіонів України в її другій, вищій палаті, депутати якої будуть обиратися за мажоритарним принципом. Це повинно допомогти владі у столиці завжди пам’ятати про існування основи нашої держави — маленьких містечок і сіл, в яких ми, українці, народжуємося і де живуть наші батьки, що нас виховали.

Я мрію про те, щоб влада в Україні завжди пам’ятала, що саме ми — народ України — довіряємо цій владі і лише на певний, визначений законом час наші законні права. Влада має служити народові, а не народ існувати для влади.

Я мрію, що мої мрії збудуться, і вірю, що Господь Бог допоможе нам у цьому…”.

(З інформаційного бюлетеня Всеукраїнської громадської організації “Сила і Честь”, жовтень 2010 року).

Джерело: Смєлов В. А. “Ігор Смешко. Незакінчене досьє генерала розвідки…”,«Самміт-Книга», 2012. – стор.494-496

https://sylaichest.org/wp-content/uploads/2019/06/dossier_ukr.pdf

Завантажити електронну версію книги Віктора Смєлова «Ігор Смешко. Незакінчене досьє генерала розвідки…» у вільному доступі з дозволу автора можна за посиланням: https://sylaichest.org/wp-content/uploads/2019/06/dossier_ukr.pdf