Ігор СМЕШКО рекомендує нашим можновладцям у боротьбі з корупцією використовувати формулу Гері Беккера

«Будь-яка наука вважається справжньою НАУКОЮ, коли вона спирається на математичний апарат» – так прокоментував на своїй персональній фейсбук-сторінці Ігор Смешко матеріал на “Українській правді” під назвою “Посли G7 застерегли Київ від саботажу реформи Бюро економічної безпеки”.

У статті УП, зокрема зазначається, що Посли “Великої сімки” нещодавно надіслали лист голові Верховної Ради України Руслану Стефанчуку, прем’єру Денису Шмигалю, голові Офісу президента Андрію Єрмаку та ще кільком урядовцям, а також парламентарям правоохоронного та фінансового комітетів, в якому наголошують, що реформа Бюро економічної безпеки (БЕБ) повинна містити чотири ключові положення:

1. Відкритий і прозорий конкурс на посаду нового директора БЕБ.
2. Незалежний аудит діяльності БЕБ через один і три роки після призначення нового директора.
3. Можливість звільнення директора БЕБ на підставі висновків аудиту і неможливість звільнення рішенням уряду на підставі “незадовільних результатів” роботи.
4. Переатестація всіх працівників БЕБ і призначення нових за прозорою та врегульованою законом процедурою.

Ігор Смешко, коментуючи ці вимоги Послів G7 до можновладців України, нагадує про існування простої “Формули корупції”, давно вже сформульованої математично Лауреатом Нобелівської премії у галузі економіки Гері Беккером. Ось вона:

(1-Р)*П > Р*ЖП*ЧВ, де:

Р – ймовірність покарання за корупційну діяльність (0-1);

(1-Р) – ймовірність  уникнути покарання за корупційну діяльність (0-1);

П – можлива вигода (прибуток) від корупційного злочину(0-1);

ЖП – жорстокість покарання за корупційний злочин (0-1);

ЧВ – можлива вигода (прибуток) від чесної праці (0-1)”.

Далі I.Смешко запитує: “Чи мають наші урядовці і законодавці уявлення про це? Та чи розуміють, що будь – які зміни до законів і самі закони мають базуватися не на бажанні за будь-яку ціну утриматись при владі й продовжувати неконтрольовано розпоряджатися фінансами, кадровими і матеріальними ресурсами країни? А – на НАУКОВІЙ ОСНОВІ яка віддзеркалює ЗАКОНИ ПРИРОДИ, якщо є таки бажання спасти Україну?. Тому що інакше, КОРУПЦІЮ – не побороти. А це – кінець нашій ДЕРЖАВІ”.

Аналізуючи формулу Беккера, Смешко переконаний, що “непрозорий для суспільства процес призначення на посади і звільнення з них, протиправний і нетранспарентний контроль політичної влади над діяльністю будь-якого правоохоронного чи силового органу – автоматично зменшує ймовірність покарання за корупційні діяння (показник P у формулі Гері Беккера). А також одночасно збільшує  показник П – вигоду від корупційної діяльності під «дахом» політичної влади та зменшує ЖП – ймовірність жорстокого покарання за корупцію”.

Зверніть увагу: навіть якщо ймовірність спійматися на злочині взяти за 50% (Р=0,5, а нам ще дуже далеко до цього), а спіймавши, держава забере геть усе (ЖП=1), то, підставивши ці показники у формулу Беккера, отримаємо: 0,5П > 0,5ЧВ. Тобто, навіть за таких оптимістичних припущень, якщо вигода від корупції (П) буде більшою, ніж користь від чесної роботи (ЧВ), то корупційному злочину запобігти не вдасться.

“Це – математика. І, якщо при реалізації «реформ» не враховувати усі показники цієї відомої “Формули” (яка формалізує таке поширене явище, як корупція) – корупція буде непереможеною і вона з’їсть усе”, – робить висновок Ігор Смешко.

ДОВІДКОВО. Ігор Смешко – Президент Центру стратегічних досліджень та аналізу, один із засновників і другий керівник Головного управління розвідки Міноборони України, колишній Перший заступник і виконувач обов’язків Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, тричі Голова Комітету з питань розвідки при Президентові України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, доктор технічних наук, професор, Надзвичайний і Повноважний Посол України, генерал-полковник. Вільно володіє англійською, німецькою та французькою мовами.

Нагадаємо також, що історія виникнення концепції раціональної поведінки корупціонерів сягає корінням у далеке XVIII століття, коли Чезаре Беккаріа, видатний італійський правознавець та громадський діяч, вперше сформулював ідеї про раціональний характер кримінальної поведінки. Його трактат “Про злочини і покарання” не тільки здобув широкий резонанс у Європі, але й суттєво вплинув на реформування кримінального права та правосуддя, заклавши основи для перших ліберальних перетворень. Невдовзі, Єремія Бентам, англійський соціолог і юрист, продовжив розвивати подібні ідеї, підкреслюючи раціональні аспекти в поведінці злочинців.

Значний прорив у теорії раціональності злочинної поведінки відбувся у XX столітті завдяки роботам американського економіста Гері Беккера, який у 1992 році був удостоєний Нобелівської премії за розширення мікроекономічного аналізу на поведінку людей у неринкових умовах. Основним його внеском стала стаття “Злочин і кара: економічний підхід”, де він аргументував, що злочинці є раціональними особами, які аналізують можливості та обмеження, перед якими вони стоять. Беккер доводив, що вибір злочинної діяльності можна розглядати як інвестиційне рішення, що базується на оцінці ризику та невизначеності. Таким чином, рівень злочинності визначається вибором між доходами від легальної та нелегальної діяльності, з урахуванням ймовірності затримання, судового переслідування та серйозності покарання.

Пресслужба Політичної партії «Сила і Честь»