31 рік тому в Будапешті було підписано Меморандум про надання Україні гарантій безпеки в обмін на відмову від ядерної зброї

31 рік тому, в Будапешті було підписано Меморандум про надання Україні гарантій безпеки в обмін на відмову від ядерної зброї. Тоді три ядерні держави — США, Велика Британія та Росія — засвідчили свої зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України. Китай та Франція також офіційно висловили схожі гарантії, але формально не підписували Будапештського меморандуму. Франція приєдналася відповідною Декларацією із супровідним листом Президента країни, а уряд Китаю зробив відповідну заяву. У той же день Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Сьогодні Будапештський меморандум часто згадують як документ, що “не спрацював”. Але щоб зрозуміти, чому ми опинилися саме там, де опинилися, потрібно повернутися на три десятиліття назад і подивитися, як він узагалі був створений.

За цією угодою стояли роки складних переговорів, дипломатичного тиску, боротьби за формулювання і політичних компромісів, у яких Україна шукала спосіб зберегти свою безпеку у несприятливих умовах.

Існує декілька документальних досліджень того, як історично формувався текст Будапештського меморандуму. Зокрема:

National Security Archive (George Washington University) має підбірку «Nuclear Weapons and Ukraine» (2019). У ній: телеграми Держдепу; меморандуми Ради нацбезпеки; записи розмов Клінтон–Кравчук, Клінтон–Кучма, Клінтон–Єльцин; матеріали про підготовку Тристоронньої заяви від 14 січня 1994 р. – ключовий етап перед самим Будапештом.

Clinton Presidential Library — добірка Mandatory Declassification Review щодо «denuclearization discussions with Ukraine and Russia». Там зібрані службові записки радників з нацбезпеки, брифінг-пейпери, нотатки про перебіг переговорів і внутрішні дискусії щодо умов для України.

Саме ці документи показують, які формулювання безпеки, компенсацій і графіків вивезення ядерної зброї обговорювали, що пропонували США, на чому наполягала Україна, як змінювався текст.

В цьому контексті не менш цікавим є дослідження Мар’яни Буджерин (Wilson Center), підкріплене розсекреченими документами США й українськими архівами. Воно показує значно глибшу й драматичнішу історію цього документа — історію про те, яких помилок припустилися великі держави та які уроки має винести Україна сьогодні.

Mariana Budjeryn — “The Breach: Ukraine’s Territorial Integrity and the Budapest Memorandum” (Wilson Center)
https://www.wilsoncenter.org/sites/default/files/media/documents/publication/Issue%20Brief%20No%203–The%20Breach–Final4.pdf

1. Україна успадкувала ядерний арсенал — і одразу потрапила під зовнішній тиск

Після розпаду СРСР Україна володіла третім у світі ядерним арсеналом. Але, як показують документи, це стало не інструментом сили, а предметом жорсткого міжнародного тиску.

Протягом багатьох років президент Центр Стратегічних Досліджень та Аналізу, генерал-полковник Ігор Смешко в цьому контексті неодноразово підкреслював: Україна — останній романтик Європи… ми мали третій у світі ядерний арсенал.
https://sylaichest.org/igor-smeshko-ukrayina-ostannij-romantyk-yevropy-my-maly-tretij-u-sviti-yadernyj-arsenal/

“У 1996 році за нашими плечима був третій ядерний арсенал світу. 176 важких стратегічних балістичних ракет були націлені на США і гарантовано б знищили найпотужнішу державу світу в разі їх використання. У нас була мільйонна армія, стратегічні запаси озброєння, які залишив колишній СРСР на території України могли повністю озброїти другий ешелон Варшавського пакту в разі бойових дій із НАТО. Це була зброя, техніка, недоторканні запаси на багато мільйонів військовослужбовців. Унаслідок наших абсолютно безпрецедентних кроків як держави – жодна країна в світі більше не інвестувала в ядерне роззброєння і безпеку, тільки ми, – ми фактично посилили безпеку США й інвестували в їх безпеку більше, ніж будь-хто за весь час існування цієї провідної країни. На сьогодні я абсолютно впевнений, що США мають не тільки моральне зобов’язання перед Україною. Декларація про наші стратегічні відносини, зроблена в 1996 році адміністрацією президента Клінтона, має величезний потенціал для подальшого розвитку. Україна, безумовно, має моральне право і повинна сподіватися на набагато більшу підтримку з боку США для допомоги нам під час відкритої військової агресії, яку здійснює проти нашої країни один із підписантів Будапештського меморандуму”, – таку оцінку ситуації дав Ігор Сиешко під час круглого столу “Військово-технічне співробітництво України з США” у вересні 2019 року.
https://www.youtube.com/live/Lvcymt2xlh4?si=nwrsciNsxtHaueT8

2. Україна прагнула отримати чіткі гарантії безпеки, проте США, Велика Британія й Росія були готові надати лише політичні запевнення.

Україна наполягала на укладанні міжнародного договору з юридичними зобов’язаннями, проте США та Велика Британія категорично відмовилися від такого варіанту.
У підсумку формат assurances став єдиним компромісом.

3. Тристороння заява 1994 року в Москві: момент, коли формат став незмінним

14 січня 1994 р. президенти Кравчук, Клінтон і Єльцин підписали Тристоронню заяву, яка визначила ключові рамки:

– повне вивезення ядерних боєзарядів;
– фінансову компенсацію;
– політичні, а не юридичні гарантії.

4. Будапешт, грудень 1994 року: дипломатична боротьба за кожне слово

Українська делегація до останнього намагалася посилити текст меморандуму. Але економічна слабкість і залежність від російського газу суттєво обмежували позиції Києва.

5. Чому Україна погодилася на цей формат

Причини були прагматичні: економічний колапс, тиск РФ, відсутність пропозицій щодо альтернатив від Заходу, політична нестабільність.

І таким чином Меморандум став не ідеальним варіантом, а єдино можливим.

Як підкреслював Ігор Смешко, діє принцип quantum meruit — якщо Україна надала безпрецедентну послугу для глобальної безпеки, то має право на справедливу компенсацію та гарантії.
https://blogs.pravda.com.ua/authors/smeshko/680a926b137ec/

Доречним також було б згадати юридичний аналіз Меморандуму наведений Центром стратегічних досліджень: “«Pacta sunt servanda» — договори мають виконуватися”, в якому робиться чіткий висновок:
“Без виконання взятих на себе зобов’язань згідно з принципами Заключного акта НБСЄ (994_055) поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони держави, жодна країна не захоче відмовлятися від ядерної зброї в обмін на безпекові гарантії”, саме про який і попереджав Ігор Смешко.
https://csda.in.ua/ukraine/2025-01-03/-pacta-sunt-servanda–dogovori-majut-vikonuvatisja/1847/

6. Помилка, яку Україна не виправила після 2014 року

Після першого вторгнення РФ Київ мав негайно скликати консультації всіх підписантів Будапештського меморандуму. Саме, починаючи з 2014 року Ігор Смешко роками попереджав: навіть якщо Росія відмовилася б — важливо зафіксувати сам факт відмови.

Нереалізованість цього механізму стала однією з найбільших дипломатичних помилок після порушення росією суверенітету України.

7. Наслідки порушення меморандуму глобальні.

«Порушивши Будапештський Меморандум, Росія зруйнувала дієздатність Договору про нерозповсюдження ядерної зброї…
У разі невиконання меморандуму Україна має право вийти з цього договору… Вихід України стане, де-факто, смертю ДНЯЗ.»
(Блог «Української правди», 27 жовтня 2025 р.)
https://blogs.pravda.com.ua/authors/smeshko/68ff681c23932/

8. Головний висновок: меморандум не провалився — його провалили.

– Україна виконала все, але, на жаль, вчасно не ініціювала скликання гарантів.
– Росія порушила документ двічі.
– Західні партнери не мали ні механізмів, ні політичної волі протиснути та забезпечити виконання.

Проблема не в документі — проблема в тому, що великі держави не дотрималися власних зобов’язань.

Чому це критично важливо сьогодні

Україна знову веде розмову про майбутні гарантії безпеки.

Історія Будапештського меморандуму вчить:

– жодних політичних запевнень — лише юридично зобов’язуючі гарантії;
– автоматичний механізм реагування;
– негайне скликання консультацій при порушенні;
– відповідальність підписантів за виконання.

І головне: не може бути найбільшого гарантує нашого суверенітету ніж наші Збройні сили України, із мій та боєздатність.
Ми не маємо права повторити ті ж самі помилки.

#Україна #БудапештськийМеморандум #ІгорСмешко #WilsonCenter #ДНЯЗ #ЯдернеРоззброєння #Дипломатія #ГарантіїБезпеки #УкраїнаПереможе