Долучитися до партії Підтримати фінансово
05.01.2021

Про нац- та кібербезпеку, отруєння Навального, спецслужби, ОПЗЖ як ПР, ЗМІ, самозакоханість влади

Голова Політичної партії “Сила і Честь” Ігор Смешко у Р.Руно “Всьо по бєспрєдєлу” в ефірі «Апостроф ТВ», 5 січня 2021 р.

Про себе: Я – кадровий офіцер, ніколи не служив у КГБ.

 

00:49 Вед: Як вам така кількість розслідувань розсекречених, злитих, що стали публічними, відкритими, які стали відомими за останній рік, останній місяць, навіть тиждень, я маю на увазі «вагнерівців». Ця історія набула обертів, тому що Білінгкет заявила, що теж візьметься за розслідування – хто ж злив цю операцію?

01:28 І.Смешко: Дуже болісно сприймаю цю інформацію. На жаль, мене весь час представляють керівником Служби безпеки, хоча фактично, це була моя остання службова посада – всього 1 рік і чотири місяці. Я – кадровий офіцер воєнної стратегічної розвідки, офіцер збройних сил і, безумовно, мій попередній досвід у спецслужбах України, а він сягав біля 10 років, сприймається дійсно з великим жахом. Бо це  фактично є ознакою того, що рівень професіоналізму роботи наших спецслужб, мені здається досягає закритичної межі для безпеки і оборони нашої держави. Хоча, хотів би поправити, навіть не наших спецслужб, а нашого вищого політичного керівництва і контролю за ними. Зруйнована система. Прийдеться сказати, що фактично ще в 2004 році на Майдані, ми пам’ятаємо, люди скандували: «СБУ – з народом!».

Справа «вагнерівців» – катастрофа на рівні вищого військово-політичного керівництва держави!

02:50  Ще у ті роки ми викривали спеціальні операції проти державності, проти вищого керівництва держави і наші західні колеги були вражені рівнем нашого професіоналізму. З тих років система роботи наших спецслужб, спеціальних органів безжалісно руйнувалась політичним впливом. На сьогоднішній день якщо те, що відбулося з так званою справою «вагнерівців» відповідає дійсності, значить те, що верховний головнокомандувач президент України – не розуміє методики діяльності наших спеціальних служб. І його радники – або злочинно йому не доповідають правду, або злочинно радять йому речі, несумісні з національною безпекою і оборони. Якщо це все правда, мені важко уявити собі… Я сумніваюсь, що Хросто Грозєв і Белінгкет тут жартує, вони своїми практичними справами довели свій рівень професіоналізму. Якщо, дійсно, вийде фільм, який буде свідчити, що відбулось саме так, як ми почули з останнього сюжету, то це до певної міри – катастрофа в першу чергу на рівні вищого військово-політичного керівництва нашої держави!

 

Спецслужби стали заручниками  політичної системи. Комітет з питань розвідки, РНБО, Профільний комітет ВР, відсутність будь-якого контролю.

08:00 Вед: Якщо ця інформація стане справді відомою, тобто,  доведеною, як це буде сприйматися суспільством?

І.Смешко: Мені важко прогнозувати, як це сприйматиметься суспільством, я думаю, що наше суспільство, по-перше, не отримає всю інформацію. Ви бачите, у нас основні засоби масової інформації в принципі не звертають увагу, що хвора система. Слава Богу, ви робите спробу розібратися у цій ситуації. Чи багато є у нас каналів («Інтер»,  «1+1»), які говорять про те, що у нас відсутня система фільтрування і контролю за подібними речами? Це – вищій рівень національної безпеки і оборони, а Комітет з питань розвідки – не спрацьовує,  Профільний комітет Верховної Ради – не спрацьовує для того, щоб дати просту відповідь на запитання: «А що сталось»? Якщо зрада є –  ми не можемо зараз з вами говорити «напевно». Якщо зрада виходить з першого кабінету держави, то як всі громадяни мають почуватися у цій країні? Хто сидить за кермом цього літака, який називається «Держава» і куди ми летимо? Якщо не даються відповіді на ці запитання, то суспільство остаточно має практичне підтвердження, що наша система державного управління – фатально хвора.

 

Операція вагнерівців – жахливий удар по національній безпеці і обороні України (продовження 2.п.)

14:53 І.Смешко: Безумовно, і в росії ми бачимо, що відбувається із спеціальними службами, але вибачте, у неї ресурси. Країна, що веде з нами війну перевершує всі наші ресурси: і в економіці, і в армії, і в дипломатії, і в інформації. Ми не можемо дозволити собі, якщо у нас проводиться спецоперація і люди ризикують життям, при чому дійсно філігранна операція, щоб вона зупинилась на найвищому шаблі.

І весь цей час, коли є виток інформації в суспільстві, для мене дивно, що вони мовчать. Ну, президент – він не фахівець, він, безумовно, на цьому не розуміється. Але він відповідає за тих, кого підібрав собі найближчими фахівцями, які таке дозволяють.

І чому мовчать Комітет з питань розвідки, Рада Національної безпеки і Профільний комітет: «Що відбулось?»

Якщо суспільство отримає підтвердження, у тому числі за допомогою «Білінгкет», що це таки сталось – це жахливий удар по національній безпеці і обороні України, у тому числі – у недовірі власного народу до власного уряду.

Перше завдання цих розвідувальних рубрикаторів, якщо ви хочете воювати з країною – зруйнуйте всередині довіру народу до власного уряду. Перше, що треба агресору – щоб уряд упав! Тоді можна прийти і поставити свій уряд на цій території.

І.Смешко: Це – закон єдності і протилежності двох різних речей: революція в засобах комунікації – це величезне благо, революція в системі обчислюваної техніки в базах даних – це благо, але чим ми платимо за це? Скоро наші діти не зможуть читати книги, бо у них тут все є, скоро вони можуть перестати рахувати, скоро ми з цими гаджетами, сполучені з усім світом, але ми для спеціальних служб і навіть для неурядових організацій – відкрита книга. Вони зможуть прочитати: де ви були? З ким були? Тобто, це зворотна медаль, це плата – закон збереження енергії: десь щось прибуде – десь щось зменьшиться.

 

Про український держспецзвязку

19:27

І.Смешко: «Коли я прочитав повідомлення, що наша служба урядового зв’язку із певною китайською фірмою підписала контракт. Фірма, яка офіційно спецслужбами Сполучених  Штатів і Британії розглядаються, як фірма, пов’язана зі спеціальними розвідувальними службами Китая. І ми в царині нашого урядового зв’язку – з приватною компанією державно-партнерські відносини… Для мене, як професіонала – це було жахливо»…

«Коли тільки у нас почалась війна, була конференція – представники НАТО і наші всі спеціальні служби. Пам’ятаю, поруч сиділи екс-секретарі нацбезпеки, з якими я працював у той час, пан  Є.Марчук, пан  В.Горбулін і була доповідь представника на той час відповідного директора департаменту служби безпеки, який відповідав за кібербезпеку. Я задаю йому питання: «Під час війни, ви, мабуть, знаєте, у Сполучених Штатах росіяни зробили дуже серйозну кібератаку. Вони проникли в сервери  і базу даних Держдепартаменту США, Міністерства оборони, Міністерства енергетики. Американці вважають, що це – сама сильна за все існування США хакерська атака на базу даних і інформаційну структуру Сполучених Штатів. Представники парламенту навіть захотіли провести спеціальні слухання і ввести санкції. Два конгресмена висловились, що це атака на Сполучені Штати.

Ми в 2015 році були вперше під такою атакою. До речі,  в 2015 році, коли була атака проти України, американці у себе прийняли новий закон, який дозволяє Міністерству оборони і Федеральній агенції з кібербезпеки фактично без дозволу президента Сполучених Штатів – відповідати на ці атаки і готувати свої атаки. Це вперше в історії Сполучених Штатів! А причиною було – вони проаналізували, те, що відбулось у нас.

Ми практично не були про це інформовані…

«І тому на цій конференції я задав питання: «Ви розумієте, що ми знаходимось у стадії війни. Зараз ви хоч не зруйнували стару систему, яка існувала за часів Радянського Союзу? (аналогова система, провідна система). Тому що при відключенні інформаційної системи через Інтернет, через все, що йде через повітря, аналогова система повинна дублювати систему тривоги, систему сполучення, систему життєдіяльності провідних міністерств оборонного відомства іті. Я пам’ятаю була відповідь: «Ой, добре, що ви мене запитали, ми з’ясуємо це питання»… Тобто, на жаль, у нинішнього політичного керівництва немає стратегічного бачення ставити такі питання спеціальним службам і відповідним силовим структурам для того, щоб готуватися … Вибачте, повторюю, немає у нас ні на сході, ні на заході абсолютно безкорисливих друзів, які будуть дбати про нашу безпеку і оборону. Якщо ми про це не подбаємо, то всі розіграють це у своїх власних національних інтересах.

«На жаль, ви бачили після приходу в Службу безпеки пана Наливайченка, який заявив, що там вітер ходив по коридорах, зрадники і таке інше… А ви бачили, що ця 5 колона була зачищена? Може ми знаємо їх імена? Суспільство повинно знати, що воно отримало зараз службу, яка звільнена від п’ятої колони, яка чиста і довіряти своїй службі. Якщо цього немає – немає довіри народу до своєї служби.

 

Про договір з Росією «Про не ведення один проти одного розвідувальної  діяльності». Як Росія готувалась до війни з Україною.

24:16

Давайте говорити так, треба розділити службу до… (я можу говорити до початку 2005 року), в Службу я прийшов у 2003 всього на 1рік і 4 місяці. Були відповідні домовленості з російською Федерацією, навіть  у воєнній розвідці був підписаний один «Договір про не ведення один проти одного розвідувальної діяльності». Але це ж були які часи? Існував великий договір «Про дружбу і партнерські стратегічні відносини із Росією». Безумовно, були в середині спецслужб в ті часи люди, які симпатизували Росії і симпатизували Америці, бо там пройшли підготовку і вишкіл. Припустимо, у воєнній розвідці багато офіцерів пройшли вишкіл у Вишах на заході. Але ж були в системі і ті, хто закінчував радянські профільні Виші – ГРУ ГШ, КДБ. Вони мали своїх друзів, зв’язки, але Росія не розглядалась як ворог.

Вед: А Україна розглядалась, як потенційна жертва з боку Росії?

І.Смешко: Росія з самого початку, коли ми стали незалежними, ще з президентом Єльциним, вони вже проводили перші кроки – забирали військове виробництво з України. Всі наші кадети, офіцери-слухачі вищих спеціальних військових Вишів по закритому указу Єльцина повинні були прийняти громадянство Росії і скласти присягу. Більшість на другий рік виїхала до України, а частина залишилась там і вони закінчили. Але ці недружні кроки не проявлялись у ті часи. В активній агентурній роботі наш професійний компонент прекрасно це відразу би зрозумів. І тому підписувались спільні угоди про співпрацю, тому що вони розуміли, що Україні є чим відповісти. Рівень професіоналізму у спецслужбах України був досить високий. Але ця ситуація абсолютно змінилась. Перше – це Тузла. Вона дала сигнал про те, що Росія може піти на таке. Але, у Росії було ще недостатньо сил – була Чечня, у Росії вистачало своїх проблем. Новий президент тільки но почав примірятися. Для нього спусковим гачком став Майдан. У Майдані він побачив пряму загрозу системі влади в Росії. Тому що, якщо демократія прийде в Україну – це сама страшна загроза для системи авторитарної влади у країні. Отут вже треба запитати у пана Ющенка, коли він прийшов і почав катастрофічно зачищати професіоналів в спеціальних службах, в силових структурах і призначати політичних призначенців, які абсолютно не підходили на ці посади ні по рівню підготовки, ні по своєму досвіду.

І тоді розпочався страшний процес, це було зрозуміло з виступу Путіна в Бухаресті, який заблокував наш вступ до НАТО. Потім виступив у Мюнхені. Всі ці кроки при Ющенку вже були очевидні, що Росія вже готується до воєнного сценарію дій на  українському напрямку для того, щоб  вирішити українське питання.

От тут у часи Ющенка змінилося все: в професійних спецслужбах взяли би окремі колонки і почали дивитись – хлопці, які закінчили  ВУЗИ Росії, які вони мають відповідні контакти? Принаймні, спецслужби і силові служби зрозуміли, що є загроза. Цього не було зроблено.

При Януковичі, це взагалі, Янукович свідомо, чи не свідомо, вважав партнером № 1 Росію, навіть попри її відповідні прояви.

І от тут на сьогоднішній день сказати, який йшов процес, як друзі перетворились не тільки в друзів агресора, а, можливо вони співчувають йому… Про що ми говоримо? У нас в парламенті на сьогоднішній день є фракція, яка в принципі не приховує…  29:46

 

Про п’яту колону у владі. Знову про професіоналів і політпризначенців. Баканов, Єрмак, Арестович – повна безвідповідальність і безкарність. Передача функцій президента.

28:49

Вед: ОПЗЖ?

І.Смешко:  Безумовно. Це фактично – реінкарнація партії регіонів…

Партія регіонів відповіла за те, що вона призвела до другого майдану? Вона ж була при владі? Другий кривавий майдан при них зник. Тобто треба дивитися, по-перше, ланцюжок подій, аналізувати. І, безумовно професійні служби. Ви пам’ятаєте, ІІ світова війна – як в Америці ставились до громадян за походженням –  до німців, до японців? Війна має свої правила, це не значить, що треба застосовувати порушення Конституції чи антигуманні дії до людей, які не скоїли злочин. Але держава повинна застерігати себе, фільтрувати: кому можна довіряти державні секрети, а кому – ні!

Вед: Тут я уточню. Баканов – як з вашої професійної точки зору, очільник СБУ?

І. Смешко:  Я не знаю цю людину, я ніколи не працював із ним, він не офіцер спеціальних служб, як я можу дати йому оцінку? Він не мав ніякої спеціальної підготовки.

Вед: Такі люди, не кадрові, як сприймаються у середині СБУ?

І. Смешко: Такі люди в середині будь-якої спеціальної служби сприймалися, як люди, які не є рівноцінними фахівцями як вони, тобто, безумовно, субординація, субординація… Президент призначає керівника служби, але довіри до подібних політично-призначених з боку кар’єрних професіоналів – апріорі не може бути! Це керівник повинен довести лейтенанту, що він вартий довіри!

Я, коли прийшов до служби безпеки, це була певна революція! Це було вперше – офіцер з паралельної структури спецслужби, але не офіцер КДБ, прийшов до керівництва.  І мені прийшлось багато зробити, щоб я отримав професійну довіру в царині контррозвідки, бо я займався розвідкою.

Хоча я ж не політичний призначенець. А для політичного призначенця – це дуже важка справа. Він може думати, що він знає все, він може думати, що він керує всім, але насправді, його оточення розповідає йому про події, технологію яких він не може знати. Він же не пройшов в цій службі шлях від лейтенанта  – до генерала армії…

Ви приходите керівником атомного реактору, директором електростанції і ви нічого про це не знаєте. Яке буде ставлення до вас інженерів, фахівців?  Це –  щось подібне…

Вед: Хочу повернутися до питання. А от Андрій Єрмак, на вашу думку, він на своєму місті? Це, звісно, говорять, що це політична посада – очільник офісу президента, але з огляду на те, які рішення від нього ми чуємо, до яких він начебто дотичний – не зовсім політична… Тому що навіть спецоперація у його присутності…

І. Смешко:  Це абсолютно політична посада. І якщо ми відійшли від Радянського Союзу, від Німеччини, від диктаторських режимів, де абсолютно інша технологія призначень на посади. У демократичних країнах заходу  розподіляються: що таке позапартійні професійні посади і що таке політичні. Вони  прописані в законах. Офіс президента  це фактично у нього є патронажна служба, яка з ним приходить і з ним йде.  І є політичні призначенці (кожний президент же  підбирає своїх і заміняє на 100 відсотків всіх, хто там знаходиться, за виключенням державних службовців і офіцерів збройних сил, чи спеціальних служб.

Єрмак не був ні кар’єрним державним службовцем при президентові Порошенку, ні, або він був генерал-лейтенантом, відпорядкованим від воєнного…, тобто, він – абсолютно політично-призначена президентом фігура. Далі, ця політична фігура на цій посаді – абсолютний вибір президента, але функції, які він виконує зараз де-факто – ну, це щось на кшталт віце-президента Сполучених Штатів…

До речі, ні в Конституції, ні в законах «Про Кабінет міністрів», «Про Верховну раду», РНБО – ніде не прописані подібні повноваження. Він недавно призначив радника на громадських засадах по стратегічним комунікаціям у сфері оборони і національної безпеки.

Вед: Арестович.

І. Смешко:  Арестович. Вибачте, я вперше чую, що глава адміністрації, чи офісу президента потребує якісь стратегічні комунікації зі спеціальними службами і правоохоронними органами України, чи у сфері національної безпеки і оборони. Нема таких функцій! Президент керує ними. На президента йде листування. Якщо президент особисто розпише на керівника свого офісу (а вся ця інформація 90 відсотків  закрита), я не уявляю, яким чином можна на громадських засадах робити стратегічні комунікації з силовими структурами, де 90 відсотків  інформації закрито?

Навіть я пам’ятаю, ми писали перший «Закон про розвідку», розвідувальна інформація – це інформація, яку не можна добути іншим засобом. Це не відкрита інформація, але, коли вона оброблена і вже є маркер, що нею цікавиться розвідка, це є закрита інформація.

Вед: Ви про те, що вона може потрапити до тих рук до яких не повинна потрапити?

І. Смешко:  Я про те, що неможливо, навіть уявити… Зараз ви задаєте мені питання, на які ні я, ні ви не маємо відповіді. Але, в засобах масової інформації звинувачується керівник офісу президента, що він міг бути одним із причетних до витоку інформації, але підтвердити це ми з вами не можемо. З другого боку ми аналізуємо, що сама система, при якій існують такі звинувачення і вони в народі збуджують недовіру до президента і до нашого уряду, сама система – хвора! Такі функції не прописані в законах. Це орган, який допомагає президенту виконувати його обов’язки. Але – не керувати країною, коли президент, припустимо, спить…

Для цього є Секретар Ради національної безпеки і оборони, є апарат Ради національної безпеки і оборони, стратегічні комунікації з силовими структурами. Тобто, там все у законі прописано! Тоді навіщо Секретар Ради національної безпеки?

Вед: Чому тоді Зеленський дозволяє йому це робити?

І. Смешко:  Це питання до Зеленського. Це питання вже або до астролога, або до психоаналітика… Очевидно, нинішньому президенту комфортно бути з людьми, які комфортно розповідають йому про речі, які він об’єктивно не знав, в доступних йому термінах і словах і він їм довіряє. Але далі, що за цим йде… Послухайте, керівництво державою – дуже складна річ! Люди по окремим державним напрямкам працюють десятиліттями, щоб отримати необхідні навички: оборона, безпека, дипломатія…

 

Про Римський статут. Україна існує без законів, бо їх нема кому створювати. Невиконання існуючих законів України. (Конституції, «Про оборону» та інших)

36:56

Вед: Пане, Ігор, як ви ставитеся до заяви Міжнародного кримінального суду? Україна поки ж не ратифікувала Римський статут. У нас активісти говорять, що це є перемога, я в лапках говорю, що це досягнення, що можливо події на Донбасі, вони будуть розглядатися у Гаазі у Міжнародному кримінальному суді і дуже мало, хто фахово в цьому розбирається. Тут є засторога і небезпека для України?

І. Смешко:  Для України небезпеки у тому, що будуть розслідувані воєнні злочини проти людства збоку агресора жодної нема, навпаки, коли ми приєднувались до асоціації з ЄС, коли відкривали безвіз, ми зобов’язалися ратифікувати Римський статут.

Вед. Але, перепрошую, але Росія у 2016 відкликала підпис під Римським статутом?

І. Смешко:  Це жодного відношення до цього  не має. Взагалі Росія прийняла в Конституціі верховенство внутрішнього права над міжнародним. У нас – навпаки і у всіх цивілізованих країнах – навпаки. Але це нічого не значить. Людина, яка засуджена судом, вона назавжди залишиться на території Росії. Як тільки вона виїжджає за територію Рос і є вирок суду, то країни, які його підписали, її просто заарештують і вона буде відбувати покарання за межами Росії. Сам факт засудження – це вже є покарання цивілізованим світом! І це, безумовно, крок вперед!

Але! Ми приєдналися тільки опосередковано двома заявами Верховної ради: по Майдану і по Криму. Там напрямки, які досліджує цей суд – це воєнні злочини і злочини проти людяності. На Майдані на сьогоднішній день, якщо будуть знайдені якісь злочинні дії з боку влади, яка прийшла після Майдану, це може бути предметом того, що їх розслідуватиме суд. Крім того, не введення воєнного стану в зоні бойових дій, не застосування закону «Про оборону» і не фіксація факту початку бойових дій і війни проти нас в перші дні, це створило умови, при яких наше законодавство скільки вже посадило наших патріотів, волонтерів, які в перші дні воювали, але ж вони воювали за законами цивільного часу. Воєнне правове поле і правове поле мирного часу – різне! Те, що армії можна, то не можна цивільним! І навпаки, те, що можна робити у цивільний час, неможливо робити під час бойових дій! Оця неузгодженість закладає певні моменти не проти України, а проти певних посадових осіб, які були при керівництві держави перед початком війни. Вони теоретично також можуть бути предметом дослідження кримінального суду, при тому, що минула влада, президент Порошенко, виконуючий обов’язки Турчинов не вчинили відповідності до законів Конституції України, не назвали речі своїми іменами і не ввели формати воєнного часу. А також, на жаль і до певних наших військових в тому числі. Їх змусили вести війну за законами мирного часу.

І. Смешко:   З 2014 року я весь час виступав за те, що ми негайно повинні назвати речі своїми іменами.  Як тільки ми почали часткову мобілізацію, це – особливий період В особливий період створюється Ставка верховного командування. Зона бойових дій називається – зоною бойових дій, там розповсюджується воєнне законодавство. Повинно було повернути знищену Януковичем військову прокуратуру, військові трибунали. Це абсолютно інша логіка, дуже багато разів говорив, припустимо затримання військової людини поліцією – це нонсенс у всіх цивілізованих країнах світу! Тобто – різні юриспрудикції і різне законодавство! І хто це не зробив – виконуючий обов’язки президента? Після нього президент Порошенко? Вони створили колізію, про яку з 2014 року я говорив, що рано, чи пізно, нам доведеться платити.

І навіть Римський статут, у 2014 році до нас звернулись, що б ми його ратифікували, це все були закладені міни, які обов’язково мали вибухнути! Це було видно з перших днів війни!

Вед: Але ви розумієте, що Порошенко за це відповідати не буде. Мені здається, що більше будуть задіяні, або на це звернуть увагу військові, які мали просто підкорятись наказам..

І. Смешко:   На жаль, це так! Навіть нещодавно Нью-Йорк Таймс надрукувала статтю стосовно генерала Назарова, який давав команди літаку. І ви знаєте, на заході я багато зустрічався з колегами (чотири роки я був військовим аташе з питань оборони  військово-повітряним, військово-морським і сухопутним у Сполучених Штатах.  І вони не розуміли цього. Вони не розуміли, що ми ведемо війну спираючись на закони мирного часу. Жертви страшні! Але жертви були, тому що армією командували абсолютно далекі люди, які не мали не те, що офіцерського вишколу, вони розуміння не мали, що таке військова наука. Крім того, вони боялись цієї війни і вони весь час придумували якісь «ерзаци» . Воєнна наука століттями кров’ю писала ці правила. В тому числі такі як Назаров попадав під вилку, за яку він зараз ув’язнений. Безумовно, вічна пам’ять героям, які загиблі! Але замість того, щоб зосередитись на тому, щоб  воювати з ворогом-агресором, почали воювати ще й з військовими всередині. Тому що військові були поставлені в умови, при яких вони не могли виконувати своїх обов’язків. І це – не зрозуміло для наших західних партнерів.

А скільки сидять наших добровольців і навіть військових, які воювали! Тому що воєнна контррозвідка повинна була з перших днів знаходитись у Міністерстві оборони! Вона повинна була фільтрувати, кого ми беремо у добробати: що це за люди? Який бекграунд?  Якщо є кримінальне минуле, треба було дивитись відповідно. Ви знаєте, під час війни створюються штрафні батальйони, можливо у людини була судимість, але вона зрозуміла і пішла проливати кров! Є ж правила, хтось за цим повинен дивитись. Воєнна контррозвідка знаходилась у Службі безпеки! Як можна воювати, коли Міністерство оборони не мала своєї контррозвідки, коли вона не могла контролювати театр військових дій? Цих людей треба брати на облік. Як цих людей можна доручати поліції, у неї всередині військових підрозділів немає агентури, вона ж не володіє інформацією? Тобто все робилось, щоб довести, що ми винайшли в ХХІ столітті якийсь новий спосіб ведення української війни! Все, що було напрацьовано людством, нас не стосується! От звідтіля – величезні втрати, звідтіля – багато людей засуджені за те, що вони не робили! 45:56

І. Смешко: Я негативно ставлюсь до будь-яких звинувачень, які потім не підтверджуються і не спростовуються місяцями, інколи і роками, а потім вони розвалюються. Є така гарна книга: «В серпні 44-го» про дії воєнної контррозвідки часів 2-ї Світової війни. Там один з героїв говорив: (рос.) «Наше дело маленькое, главное – прокукурекать, а там – хоть не рассветай»… Ці речі «на публіку». Якщо є звинувачення, воно повинно прийти до суду і в суді, буквально за де-кілька тижнів   повинно мати вирок!

Приклад Розслідування СБУ контрабанди стратегічних ракет

47:04

Я вам приведу приклад: контрабанда стратегічних крилатих ракет, потенційних носіїв ядерної зброї, двохтисячні роки. Розслідувано Службою безпеки під час мого перебування на посаді. В Іран, потенційно як можливість, після початку війни Іраку проти Ірану була інформація про те, що він здобув носії ядерної зброї з України, які теоретично досягають Ізраїлю. Ми розслідували цю справу за де-кілька місяців! Мало того, ми заарештували полковника Служби безпеки. І від часу його арешту до судового вироку – пройшло максимум 2-3 місяці, і це під час Помаранчевої революції, під час президентських виборів! Повірте мені, Служба безпеки вміє працювати!

Але, якщо висувається звинувачення і далі вони знаходяться в суді без відповіді, це – втрата довіри до служби, втрата довіри до державних органів управління. Я не можу сказати – винуватий він, чи ні. Сподіваюсь, що все ж-таки служба знала, що вона робить. Це – рівень професіоналізму!

 

Вирок владі від І.Смешка

48:26

Вед: Якщо говорити про 21 рік, як ви гадаєте, ми багато  безпрєдєлу побачимо у 21 році? Буде тривати ця тенденція – до оприлюднення сенсацій розслідувань і спецоперацій?

І. Смешко: На жаль, я би хотів сказати вам: «Ні», але я вам цього не скажу, тому що рівень професійного невігластва, рівень самозакоханості і самовпевненості серед більшості політичної влади, яка зараз в Україні, вона не дістала дна, вона його пробила! Фактично за всіма напрямками йде де професіоналізація.

Але, я обережний оптиміст – мабуть, потрібно нашому народу пройти цей етап. Ми пройшли перший Майдан, хвала Богу, безкровний, мали другий, при чому третій майдан ми не можемо собі дозволити. Але саме головне, що люди повинні зрозуміти – думайте про другий крок після Майдану, хто прийде! Якщо ви не бачите, не створили організацію, політичну силу, ви ще гіршу силу приведете до влади! Популісти і самозакохані невігласи – вони роблять тільки гіршу ситуацію!

#Смешко #Smeshko #демократія #наука #армія #інформація #бот #контрозвідка #оборона #кібербезпека

#textbase