Сім відповідей про реформування програми житлових субсидій

Ольга Романюк, партія «Сила і Честь», визнаний експерт з питань ЖКХ, докторант кафедри економічної політики та врядування Національної академії державного управління при Президентові України, кандидат економічних наук.

Наскільки ефективною є система монетизації субсидій, запроваджена урядом? Чи плануєте Ви продовжувати політику монетизації та які зміни мають бути внесені до неї? У які терміни це має бути зроблено?

В Україні у 2019 році зроблено перші кроки по запровадженню монетизації субсидій. Але вони, на мою думку, є непослідовними і недостатньо ефективними:

– Фактично одночасно діє два механізми монетизації – «грошовий готівковий» і «грошовий безготівковий» (за другим люди не отримують готівки, а отримують зекономлені кошти після завершення опалювального сезону);

– Процедура їх реалізації надзвичайно громіздка;

– Фактично виплату субсидій передано від місцевих органів до Міністерства соціальної політики, що надзвичайно ускладнило проходження коштів.

Наше завдання – зробити механізм субсидій ефективним і прозорим. Тому Політична Партія «Сила і Честь», безумовно, планує продовжувати розпочаті реформи з тим, щоб механізм соціального захисту малозабезпечених споживачів комунальних послуг став дієвим та ефективним.

Необхідно:

– запровадити ЄДИНУ форму надання субсидій – «грошову готівкову»;

– забезпечити передачу виплати субсидій на місцевий рівень (відповідно до принципів децентралізації);

– спростити чинні механізми надання субсидій.

Бажано ці зміни впровадити до наступного опалювального сезону (до 1 жовтня 2019 р.).

Яка форма монетизації є більш ефективною: готівкова чи безготівкова? Наскільки виправдане застосування урядом безготівкової форми до громадян, що мають заборгованість?

Без сумнівів, готівкова форма є більш ефективною формою надання субсидій. Недарма впродовж багатьох останніх років лунали заклики/пропозиції до запровадження готівкової форми надання субсидій. Передбачалося, що такий перехід сприятиме усуненню болючих проблем, які були зумовлені існуванням безготівкової форми надання субсидій.

Запровадження готівкової субсидії має низку беззаперечних переваг:

– відмова від клірингових розрахунків;

– «звільнення» підприємств, які надають житлово-комунальні послуги, від виконання ними частини функцій соціального захисту;

– вдосконалення процедури фінансування видатків програми житлових субсидій, унеможливлення виникнення та накопичення заборгованості бюджету перед підприємствами комунальної сфери;

– забезпечення прозорості та спрощення процедури розрахунків одержувачів житлових субсидій за спожиті послуги;

– стимулювання одержувачів субсидій до економного споживання (адже зекономлені кошти залишаються у людей, а не повертаються до бюджету) та впровадження ними енергоефективних заходів тощо.

Готівкова форма субсидій є перевагою для споживачів комунальних послуг. Проте, якщо хтось із них має заборгованість, то має бути дієвий механізм – призупинити надання субсидій. І відновити її можна лише за умови повного погашення заборгованості, яка виникла. Для цього не потрібно зберігати «грошову безготівкову» форму субсидії, яка зараз здебільшого застосовується до боржників. Наш курс – забезпечення повної монетизації субсидій.

Чи вдасться при нинішній динаміці повністю перейти на монетизовані субсидії з жовтня 2019 року? Що цьому може завадити?

Власне, якщо буде політична воля , то цього досягти цілком реально. На заваді може стати неготовність (небажання) Мінсоцполітики довести процес монетизації субсидій до повномасштабного рівня.

«Готівковий» механізм описаний в Постанові КМУ докладно. Треба тільки прибрати альтернативний – через «Ощадбанк».

Чи вистачить державі коштів на виплату субсидії у 2019 році? Скільки коштів потрібно на 2020 рік для фінансування субсидій?

Щодо 2019 року: Хочеться сподіватися, що так. Ризик, який потрібно контролювати, – наявність щомісяця необхідної суми саме ГОТІВКОЮ. Оскільки до опалювального сезону ще є час (адже влітку виплати є суттєво меншими), то потрібно уряду подбати про накопичення необхідної до виплати в опалювальний сезон суми готівкових субсидій.

Щодо 2020 року: Без розрахунків конкретно щось сказати важко. Сума коштів, яка потрібна для виплати субсидій, залежить здебільшого від таких факторів як тарифи на послуги, обсяги споживання послуг, кількість одержувачів субсидій та їх доходи.

Враховуючи останні тенденції та прогнози, можна очікувати, що доходи населення поступово підвищуватимуться, адресність програми житлових субсидій покращуватиметься (отже, кількість одержувачів субсидій має зменшуватися), обсяги споживання послуг мають скорочуватися (завдяки запровадженню обліку, а також більш ощадному споживанню з боку споживачів), зростання тарифів буде стримуватися через, зокрема, скорочення втрат та підвищення ефективності діяльності підприємств. А це, на мою думку, має призвести до скорочення попиту на соціальну підтримку споживачів послуг, а отже до зменшення суми державних коштів, які необхідні для фінансування субсидій у 2020 році. Цілком зрозуміло, що чим вищим є добробут населення, чим більше порядку в комунальній сфері з тарифами та обліком, тим меншою буде кількість людей, які потребуватимуть допомоги держави.

Наскільки якісно справляється Ощадбанк зі своїми функціями у питанні монетизації субсидій? Зокрема, щодо заключення договорів з комунальними підприємствами та вчасним переказом коштів?

На мою думку – не надто якісно, але це закладено в самій системі. Фактично передбачено подвійне адміністрування з боку органів соцзахисту і Ощадбанку. Тому неминуче виникають технічні розбіжності при звірці «реєстрів нарахувань». Ощадбанк також перестраховується, і через це займається питаннями поза його компетенцією. Як наслідок, виконавці послуг нарікають на штучні затримки виплат і ускладнення роботи.

Механізмом вирішення ситуації бачу відмову від «безготівкової» форми виплати субсидій (через Ощадбанк, в рамках якої субсидіант як не отримував грошей, так і не отримує, тобто це не є виплатою в грошовій формі) і залишити тільки «готівкову» (живі гроші безпосередньо субсидіанту через пенсійний фонд, пошту, на картку, чи грошовим переказом).

Тим більше, що саме це і відповідає вимозі закону про виплату субсидій у грошовій формі.

Які будуть наслідки для домогосподарств при повному переході на монетизовані субсидії? Чи є приховані ризики для домогосподарств?

На мою думку, позитивні.

Адже готівкова форма надання субсидій створює стимули до ощадного споживання (зекономлені кошти залишаються у розпорядженні людей, а не повертаються до бюджету), до впровадження енергоефективних заходів у своїх домівках (а це в свою чергу покращує енергоефективність всієї економіки!). Люди відчувають відповідальність за своєчасну оплату, за бережливе споживання ресурсів.

Щодо прихованих ризиків: їх начебто і немає. Проте, потрібно пам’ятати, що субсидія нараховується відповідно до встановлених соціальних нормативів. Вони впродовж останніх років неодноразово переглядалися в бік зменшення, але це не було системно. Людям потрібно дати орієнтири (стратегію уряду) щодо того, як змінюватимуться соціальні нормативи у перспективі хоча б на найближчі три-п’ять років. Це (з орієнтиру на нові зменшені соціальні нормативи) створюватиме додатковий стимул до впровадження домогосподарствами енергоефективних заходів у своїх домівках.

Отже, уряд має розробити і не оприлюднити стратегію реформування соціальних нормативів. Це підвищить прозорість процесу середньострокового прогнозування в рамках програми житлових субсидій і забезпечить необхідні орієнтири домогосподарствам щодо впровадження енергоощадних заходів.

Чого очікувати домогосподарствам у новому опалювальному сезоні після реформування системи субсидій, згідно до ваших пропозицій? Що конкретно зміниться для домогосподарств у призначенні та виплаті субсидій?

Ми очікуємо (і дуже сподіваємося!), що буде запроваджено єдину форму надання субсидій (справді готівкову), спрощено механізм їх як призначення, так і виплати. У цілому, процес надання субсидій стане прозорим та ефективним, а поведінка споживачів – енергоощадною і відповідальною. Буде розроблено середньострокову стратегію реформування соціальних нормативів як основу для подальшого вдосконалення програми житлових субсидій.