Долучитися до партії Підтримати фінансово
28.06.2021

Усі реформи важливі, але в НАТО нас приведе наша армія, – Олег Бєлоколос

thumb

Треба нарешті відкинути емоції й обміркувати план дій

Тепер, коли дещо вщухли найгарячіші пристрасті навколо нещодавнього саміту НАТО в Брюсселі, зроблю спробу виваженого аналізу того, що там відбулося і що саме слід далі робити Україні.

Треба нарешті спокійно, а не на рівні емоцій шекспірівського драматизму – дадуть чи ні нам План дій щодо членства в НАТО – обміркувати план дій.

У заключній декларації, прийнятій за підсумками саміту Організації Північно- Атлантичного договору, який пройшов 14 червня в Брюсселі, зокрема зазначили, що “Україна буде членом альянсу з Планом дій щодо членства як невід’ємною частиною цього процесу”. Утім, рішення надати нам ПДЧ так і не ухвалили.

Однак, у перекладі з дипломатичної мови це означає одне: нас поки що не вважають своїми у західних колах. Це може підтвердити кожен, хто колись мав справу із представниками тамтешнього політичного і військового істеблішменту.

Що ж робити?

Очевидно одне – замість голосних публічних закликів, чисельних формальних звернень, невиправданих очікувань нам треба нарешті зайнятися щоденною і копіткою роботою. А саме: вирощувати і плекати власну українську військово- політичну еліту, яку б належним чином сприймали і у політичній штаб- квартирі Альянсу в Брюсселі, і у її об’єднаному військовому командуванні у Монсі. Про це, зокрема, на ще на початку ХХ сторіччя говорив політик, історик, публіцист і дипломат В’ячеслав Липинський, наголошуючи на необхідності формування власної еліти.

Як це зробити? Завдання непросте і не вирішується до якось конкретної дати. Навіть, дуже ювілейної. Однак, не виключено, що саме воно не лише в результаті забезпечить нам необхідний дипломатичний успіх, але й дасть відповідь на питання, про яке частіше мовчать, аніж говорять: коли саме Альянс буде готовим (і чи буде узагалі) забезпечити Україні дієві гарантії безпеки у випадку потенційної агресії? Адже, саме у ньому криється головна суть питання вступу до НАТО України і саме навколо нього тривають непрості і не публічні дискусії.

У практичній площині слід зробити системним і масовим навчання і стажування наших військових у відповідних закладах країн НАТО. На постійній основі запрошувати кращих викладачів та інструкторів з Альянсу.

Продовжити спільні місії на кшталт Канадської програми з підтримки наших збройних сил Operation UNIFIER та започаткувати нові.

Брати активну участь у спільних військових маневрах та найважливіших натівських місіях, навіть тих, що можуть вважатися небезпечними.

Є підстави вважати, що саме внаслідок цього із часом у повній мірі проявиться і зміцниться те, що навряд чи можна вписати у якісь, навіть розлогіші комюніке і широкомасштабні річні плани, а саме – дух справжнього військового братерства, що вже існує між військовими багатьох країн НАТО.

Не претендуючи на абсолютну істину, можна спрогнозувати, що згодом таке справжнє братерство, скріплене зброєю, сформує в НАТО стійке спільне бачення того, що Україна є країною, яка дійсно заслуговує на статус справжнього союзника.

Іншими словами, неспроможність або навіть невдача України у протистоянні Росії, у тому числі військовому, буде сприйматися вже як очевидна поразка усього Північноатлантичного альянсу і вимагатиме від нього адекватної і скоординованої реакції, алгоритм якої вже прописаний у чисельних спільних документах, зокрема й у Статуті НАТО.

Звичайно, це зовсім не скасовує необхідності розбудови української економіки, подолання корупції, розумної дипломатичної роботи у столицях держав-членів НАТО, а також – згідно з вимогою часу – створення того, що сьогодні називають системою сучасної національної стійкості (national resilience). Однак, цілком можливо, що саме вказане вище й є тим вірним шляхом, що врешті-решт допоможе нам перетнути ті “червоні лінії”, які, слід відверто визнати, сьогодні існують не лише у відомих кремлівських колах.

Олег Бєлоколос, експерт-міжнародник, голова правління неурядової організації «Майдан закордонних справ», член Політради партії «Сила і Честь»

Джерело: Gazeta.ua

свіжі новини

Ігор СМЕШКО: Україна — останній романтик Європи… ми мали третій у світі ядерний арсенал

14 березня 2016 року в Києві на Міжнародній конференції «Мілітаризація окупованого Криму як загроза міжнародній безпеці», організованій Фондом «Майдан закордонних справ» та іншими провідними ...

27.09.2024
Йому би сьогодні виповнилося 27 років…Вічна пам’ять Герою!

Максим Максименко — в. о. командира бойової групи легендарної Третьої окремої штурмової бригади Збройних Сил України (позивний «Аякс») загинув 8 травня 2023 року під час виконання бойового ...

20.09.2024
Топ-10 важливих цитат від Олександра Мирного

Олександр Мирний, підприємець, український політик, народний депутат України VII скликання і заступник голови Консервативно-демократичної Політичної партії «Сила і Честь» завжди активно та ...

17.09.2024
Про втрачені Україною можливості для розробки ракет повітряної переваги

Нещодавно деякі західні медіа повідомили, що українські літаки F-16 будуть оснащені американськими протирадіолокаційними ракетами AGM-88 HARM, авіабомбами з комплектами JDAM підвищеної дальності, ...

10.09.2024
Усі новини