«Прошу вас не дозволяти, щоб колишніх командувачів знеславлювали перебільшеними звинуваченнями амбітних прокурорів». Військовий експерт НАТО Філіп Карбер звернувся до президента Зеленського щодо генерала Замани

Професор Джорджтаунського університету США, один із найкращих міжнародно визнаних експертів у сфері оборони і національної безпеки, колишній радник Міністерства оборони США з питань стратегічного розвитку Філіп Карбер направив листа президенту України Володимиру Зеленському, в якому закликав його особисто переглянути справу екс-начальника Генштабу ЗСУ генерал-полковника Володимира Замани, якого минула влада звинуватила у «держзраді».

Цей лист Філіпп Карбер надіслав декілька тижнів тому до посольства України в США, але за цей час його звернення так і не доправили голові української держави. Джерела в дипломатичному корпусі передали нам цього листа. Публікуємо його без скорочень.

ДОВІДКА: Філіп Карбер – президент фонду «Потомак», некомерційної організації, що займається питаннями формулювання національної політики. Сама організація протягом вже двох десятиліть допомагає країнам Східної Європи та державам, що колись входили до складу Радянського Союзу, інтегруватися із Заходом завдяки поступовій підготовці до вступу в НАТО.

Філіп Карбер – дипломат із багаторічним стажем. За свою професійну кар’єру він був зовнішнім радником прем’єр-міністра Великобританії Маргарет Тетчер. Служив радником генерального секретаря НАТО Манфреда Вернера. У минулому – радник Міністра оборони США. Свідчив у парламентських комітетах з оборони Великобританії, Канади, Данії, Франції, Німеччини, Польщі, Південної Кореї, Швеції і Нідерландів. До думки цієї людини нині прислухається більшість лідерів західних демократій.

Саме Філіп Карбер є тою людиною, яка готувала дослідження «Світ без ядерної зброї» для президента Рейгана перед його історичною зустріччю із генсекретарем СРСР Горбачовим у 1986 році у Рейк’явіку. Він, активно досліджуючи питання російської агресії, випустив спеціальну доповідь для Армії Сполучених Штатів «Уроки російсько-української війни».

Доктор Карбер – справжній друг України. Майже два десятки разів був у зоні АТО. Доктор Карбер є активним провідником позиції України на Заході, у Сполучених Штатах. Він є тою людиною, яка відстоює у світі незалежність нашої держави та ставить у приклад іноземним державам здобутки та професіоналізм української армії.

Філіп Карбер має нагороди від РНБО України, Міністерства оборони України та Генерального штабу ЗС України тощо, за сприяння у наданні допомоги Україні проти російської агресії.

«Українська армія – це новий зразок збройних сил із безпрецедентною бойовою підготовкою та новим поколінням командирів, на які можна покластися і які можуть стати основою сил НАТО», – це слова доктора Філіпа Карбера.

Фонд «Потомак»

18 червня 2019 року

Вельмишановному Володимиру Зеленському

Президенту України

(передано через Валерія Чалого, Посла України в США)

Шановний Пане Президенте,

Ми ніколи не зустрічалися. Я американець, у якого немає українських коренів, української історії чи сім’ї. Однак, з початку 2014 року я здійснив 31 поїздку до України, оцінюючи війну на Сході, провів 180 днів у зоні бойових дій з вашими військами і намагався отримати підтримку для української армії у бою проти сил, які порушили свої зобов’язання в рамках Будапештського меморандуму. Будучи одним із тих, хто сприяв цій угоді, я відчував особистий і моральний обов’язок допомагати тим, хто реалізував наші рекомендації під «поручительством», і кого потім зрадили росіяни та проігнорували США і Великобританія, які виступали «поручителями».

Впродовж мого останнього візиту в Україну, який збігся із президентськими виборами, я спостерігав за вашими дебатами з президентом Порошенком і був вражений вашими твердими намірами звільнити тих, хто був неправомірно ув’язнений або помилково звинувачений у злочинах, яких вони не вчиняли. У зв’язку з цим я пишу цей лист стосовно звинувачень у «державній зраді», які інкримінують генералу Володимиру Замані, колишньому Головнокомандувачу Збройних Сил України.

Під час його короткого перебування на посаді до 2014 року, Замана був для мене та для багатьох інших західних лідерів у сфері оборони людиною, якою ми і захоплювалися, і з якою співпереживали. Він успадкував роздуту військову структуру з надзвичайно малим оборонним бюджетом для її підтримки. Ситуація передбачала створення «порожньої армії». Ми захоплювалися ним як Головнокомандувачем ЗС України, бо, на відміну від своїх попередників чи Міністра оборони Лебедєва, Замана не збирався спиратися на бюджетні виправдання. Замість цього він ухвалював жорсткі рішення, щоб скоротити неефективний військовий бюрократичний апарат та слабкі структури ЗС, аби зекономити дефіцитні ресурси, необхідні для створення принаймні декількох мобільних підрозділів високої боєготовності – зокрема, в елітних повітряно-десантних та десантно-штурмових силах. Очевидно, що його рішення пройшли перевірку на правильність під час конфлікту на Донбасі, де не були потрібні недієздатні частини, а ті частини, яким він надав пріоритет, перевершили будь-які очікування. Жорсткі рішення в умовах надзвичайної бюджетної економії завжди можуть піддаватися критиці постфактум, але це ані теоретично, ані практично не може бути доказом того, що командир є «зрадником».

Окрім того, професіоналізм генерала Замани та його відданість ідеї української незалежності та демократії були продемонстровані у розпал кризи Майдану, коли він відмовився залучити Збройні Сили проти протестуючих, через що був змушений негайно подати у відставку. Можна лише припускати, що сталося б, якби Замана піддався тиску: кровопролиття на Майдані зі Збройними Силами, відстороненими від народу? Втрата демократії з однопартійним правлінням? Повернення України до підпорядкування Росії? Очевидно одне – результати не були б добрими.

Влада України звернулася до Фонду «Потомак» із проханням допомогти оцінити військову ситуацію, тож я та мій колега генерал (у відставці) Веслі Кларк (колишній Головнокомандувач силами НАТО і кандидат на пост президента від Демократичної партії США) приїхали до Києва в останній тиждень березня 2014 року. З усіх із ким ми зустрічалися, нас найбільше вразив генерал Замана (який у той час був «у відставці») – єдина людина, яка мала детальне і точне розуміння ситуації як з політичної, так і з військової точки зору, а також була відвертою і далекоглядною щодо майбутніх викликів. З російськими військами, сконцентрованими на східному кордоні, і мітингами, які насувалися на Донбас, ситуація була хиткою і невизначеною. Я попросив його допомогти особисто спостерігати за ситуацією, і він одразу погодився. Так почалася спільна 18-місячна одіссея з Заманою, який особисто відвіз мене на фронт, і ми проїхали більше 3 700 км у його особистому автомобілі. Він не взяв ані гривні за його зусилля або хоча б за бензин.

Після окупації Криму і спалаху насильства на Донбасі російське озброєння ринуло через кордон, а їхні війська брали безпосередню участь в основних наступальних операціях – та американська підтримка була вербальною, а не матеріальною. За допомоги генерала Замани ми підготували низку доповідей:

– Доповідь Кларка/Карбера Конгресу США (20 квітня 2014 року) «Про нелетальну допомогу Україні», яка призвела до різкої зміни політики США;

– Доповідь Кларка/Карбера Конгресу США «Про тероризм проти України, спонсорований Росією» (23 липня 2014 року) – перша доповідь, у якій рекомендувалася військова підтримка Україні летального характеру, а саме: контрбатарейна РЛС; броньовані транспортні засоби Гамві (Humvee); безпілотні літальні апарати; телекомунікаційне обладнання фірми «Харріс» (Harris) і протитанкові керовані ракети з сучасними тандемними боєголовками. Зрештою всі вони були доставлені;

– Доповідь Карбера/Замани «Про військові наслідки російської гібридної війни» Верховному головнокомандувачу об’єднаних збройних сил НАТО в Європі;

– Доповідь Карбера «Про уроки, отримані в результаті російсько-української війни» на замовлення генерала Г. Р. Макмастера, який, будучи радником президента Трампа з національної безпеки, кардинально змінив політику США і поставив в Україну ракети «Джавелін» (Javelin) (що ми рекомендували трьома роками раніше).

Крім того, генерал Замана приїжджав у Вашингтон у 2014 і 2015 роках, щоб допомогти провести зустрічі у Пентагоні, у Державному департаменті, Білому домі та Конгресі США. Також на наше прохання у 2015 та 2016 роках він був присутній на конференціях з чиновниками США та НАТО у Вільнюсі та Флоренції, на кожному заході він створював переконливу доказову базу для справи України. Всі ті поїздки здійснювалися за його власний рахунок, без будь-якої підтримки з боку уряду або приписування собі особистих заслуг за його внесок. Хтось може скаржитися, що ця військова допомога була надто мізерною, занадто пізно; але немає сумнівів у тому, що роль генерала Замани у допомозі нам отримати американську військову підтримку для України була вирішальною.

Ми з генералом Кларком дуже сильно відчували, наскільки якісно Замана розуміє оборонні потреби України та якою високоморальною людиною він є, тому, коли нас запитали, ми рекомендували Президенту Порошенку призначити його Міністром оборони. Озираючись назад, це було б мудрим рішенням.

Ми не маємо на меті жодних політичних цілей і не віримо у втручання у внутрішню політику інших країн. Отже, було б надокучливо з мого боку вимагати від вас конкретних дій у справі Замани (його наступники – генерал Муженко і генерал Хомчак допоможуть вам більш детально зрозуміти суть його рішень на посаді Головнокомандувача Збройних Сил України та загальну ситуацію, в якій вони ухвалювалися, а також його особистий характер). Але, враховуючи жахливе і несправедливе звинувачення у «зраді», висунуте проти Замани, ми удвох – і генерал Кларк, і я – подумали, що ви повинні знати, чому ми вважаємо генерала Заману українським патріотом.

У ці непрості часи Україні потрібен командувач і начальник, який готовий взяти на себе нові ініціативи, щоб відновити мир, але це може статися лише у тому випадку, якщо опоненти, як і друзі України, почнуть цінувати зростаючу силу нових Збройних Сил України. Те, як країна ставиться до своїх нинішніх і колишніх військових лідерів, дозволяє однозначно зрозуміти її позицію – на благо чи на біду.

Як той, хто провів з українськими військовими більше часу, ніж будь-який інший американець, я з великою повагою ставлюся до ваших Збройних Сил. Тому від щирого серця прошу вас особисто розглянути справу Замани і не дозволяти, щоб колишніх командувачів знеславлювали перебільшеними звинуваченнями амбітних прокурорів або принижували в полеміці публічного спектаклю. Замана створив прецедент, щоб армія залишалася поза політикою; а політика не повинна втручатися у справи армії.

З найщирішою до вас повагою бажаю вам успіху на посаді президента, а Україні – миру, процвітання та незалежності.

Диктор Філіп A. Карбер
Президент фонду «Потомак»