Поступове знищення нашої еліти відбувалося з першого дня нашої незалежності. Ігор Смешко на «ХАРД З ВЛАЩЕНКО», 15 лютого 2021 року

01:03 Візит Президента до ОАЕ

Ведуча:

Вітаю всіх в ефірі «Хард з Влащенко» і будемо сьогодні говорити про наші українські справи. Візит президента до Еміратів, майбутнє засідання РНБО, санкції Китаю по «Моторсіч», новий законопроект НАБУ. Це і багато іншого будемо сьогодні обговорювати з гостем студії «Хард» Ігорем Смешко.

Вітаю вас, Ігорю Петровичу і зі Стрітенням вас. Будемо вважати, що вже майже весна настала. І було б не погано, якби вона настала і для країни. Ну, почнемо з візиту президента до об’єднаних Арабських Еміратів. Дуже багато писали, про це хтось організував, хтось коментував якісь дописи Тимофія Мілованова, який серед делегації і так далі. Але як ви, як спеціаліст, як професіонал оцінюєте цю поїздку?

Ігор  Петрович:

Мені дуже важко оцінювати цю поїздку з професійної точки зору. Відверто кажучи, я не розумію президента, чому він поїхав у це відрядження, тому що ми маємо тільки інформацію про те, що підписані у «Укроборонпром», начебто, контракти на один мільярд, але немає жодних деталей, про що підписано. Це може бути просто декларація про наміри, за якими нічого не стоїть.

По-перше, нам потрібно розібратися всередині, мати стратегічну програму рятування наших галузей військово-промислового комплексу, ракетобудування, авіабудування, суднобудування. Тим більше, візит президента України – це колишня третя ядерна держава світу, яка проклала дорогу в космос з нашого «ПІВДЕНМАША». При всій повазі до об’єднаних арабських еміратів, якщо вони бажають отримати від нас технології і інвестувати, то це потрібно організувати візит до нас в Київ і підписувати тут у нас відповідні домовленості. А народ України повинен знати конкретно, що з цього буде. Тому що декларацій дуже багато. Наприклад, візит нашого президента до Великобританії. Прекрасний візит, як на мене, де було підписано з Британією проекти по відновленню нашого суднобудування. Нам передавали корвети і технологію виробництва, але після цього візит відбувся. Ми бачимо величезний шум про що завгодно на наших каналах, у засобах масової інформації, а ця стратегічна подія, вона далі не розвивається. Щось робиться…Хто конкретно у нас в уряді відповідає за цю ділянку роботи? За відновлення суднобудування. На жаль, оце повідомлення, про те що був підписаний під час візиту контракт, домовленість – деталей жодних немає. Це може бути про наміри просто декларація. І більше таки: на жаль, рівень президента використовується, рівень президента найбільшої в Європі держави з таким потенціалом науковим, а конкретики нема. І безумовно, повірте, я прекрасно знаю, як на Заході це буде сприйматися. Я не думаю, що таке наповнення візиту президента, воно відповідає статусу нашої держави.

04:20 Кредити від МВФ, корупція, енергетика

Перемовини України з валютним фондом

Ведуча:

13 лютого постійний представник Міжнародного валютного фонду в Україні повідомив, що місія фонду завершила роботу, але рішення про перегляд програми так і не прийнято. Отже, постає питання, чи додають нам ці два мільярди чи ні. При тому, що умови висуваються дуже серйозні: мова йде про Національний банк, мова йде про антикорупційні органи і проект інших реформ, на яких  наполягають наші партнери, як нам пояснюють. Але грошей поки що немає. Як ви думаєте, чому не дають грошей? Чи рівноцінна це для нас ціна? І що буде далі з цими реформами?

Ігор Петрович:

Ви знаєте, мені болісно це чути і я постійно на цьому наголошую. Нам не потрібні жодні зовнішні запозичення. Це принизливо для нашої України вести перемовини з Міжнародним валютним фондом, щоб нам дали знову позичку. Ми найбагатша по корисним копалинам країна в Європі. У нас величезні можливості. Буквально декілька днів тому назад Камерон, колишній прем’єр-міністр Британії, написав прекрасну статтю про те, що насувається голод в світі у  певних регіонах. ЦРУ два роки тому ще в білій книзі описувало, що одна з величезних проблем буде – це на планеті може з’явитися голод. На сьогоднішній день голодують, він приводить дані: якщо взяти кількість населення Франції, Німеччини, Італії – оце кількість населення голодує в Африці і на Близькому Сході. У нас потенціал, ми можемо прогодувати 800 мільйонів. Це дані всіх оціночних розвідувальних служб західного світу. І ми замість цього, щоб просто секторно розвивати  стратегічні галузі промисловості, сільського господарства, ми йдемо з протягнутою рукою. Скільки? 5 мільйонів пообіцяли, дали 2,1 мільйонів, і зараз тільки перемовини – чи дадуть, чи ні. В той час, як TEDIS,  фірма в торгівлі цигарками, 3,5 мільярда гривень за минулий рік податків – не сплатила і керівник спокійно ходив в адміністрацію президента, ніхто нічого не робить. 5 мільярдів доларів на  митниці офіційно ми втрачаємо кожен день.

Ведуча:  Тобто, ми чомусь не піднімаємо гроші там, де у нас є, але і просимо у своїх західних партнерів.

Ігор Петрович:

Іде розкрадання, іде шалене розкрадання державного бюджету. Тільки на корупції з ПДВ, тільки на оцих державних позиках, де ми якось говорили, що якщо ви маєте корумпованого працівника Міністерства Фінансів і відповідні корумповані зв’язки НацБанку – ви можете отримати рефінансування на якийсь свій банк під 6%, а потім ви закупите довгострокові  оцінні папери під 9-10 відсотків і ви навіть податки не сплачуєте. З нас вже викачали за минулого президента десятки мільярдів доларів в західні країни саме через цю схему. Тому і радо приймають наших колишніх керівників Національного банку, відразу громадянство там, тому що ми фактично розкрадаємо свої бюджети всередині. Я не говорю про «Укроборонпром», я не говорю про Міністерство оборони. Ви подивіться, скільки затримують чиновників. Антимонопольний комітет чиновника затримали. Зараз затримали колишнього працівника Нафтогазу. Ну, «дрібниці» там якісь – збитку на 140 мільйонів за те, що він продав газ по заниженій ціні. Я вже не говорю про наш «Укренергоатом». Ми найбільша в Європі держава, друга по ядерній енергетиці. Дешева електроенергія. Ця дешева електроенергія могла б нас повністю забезпечити. Що робиться? І от Кабінет міністрів, який весь час говорить, що державна влада –  неефективний менеджер. Давайте розпродамо все, що в нас є в приватні руки. І цей неефективний менеджер виносить постанову, якою створені спеціальні умови для Енергоатома оптом продати наперед за безцінок, нижче собівартості  атомну енергетику. І садять на 5,3 мільярда гривень в збитки державну компанію «Енергоатом». Штучно це роблять. Це що Міжнародний валютний фонд робить? Іде розкрадання, а потім ми за завищеною ціною закуповуємо електроенергію в Росії, в Білорусії. І для вживання для своїх громадян космічні ціни робимо, останнє витягуючи. То це Міжнародний валютний фонд винуватий і в цьому?

Ви розумієте, яка йде гра? Нова політична влада, сіла на той самий банкомат корупційний, який існував і до них. І вони прекрасно його освоїли, і він їм дуже подобається, і вони його використовують. А це все шумові поміхи. Ми ж не винуваті, це все валютний фонд. Ці гроші, які вони чекають, вони ж фактично в цьому році підуть на виплату депозитів, які були перед цим. Тобто це все шумове прикриття шаленої корупції у вищих органах державної влади, яка не збирається міняти систему і викачує останнє з бюджету і з населення України.

 11:36 Моторсіч

Ведуча:

Як на мене дуже цікава інформація по «Моторсіч». Ми з вами вже обговорювали «Моторсіч», що на 100 мільйонів доларів збільшилися вимоги китайських інвесторів компаній «Моторсіч» в міжнародному арбітражі проти України, тому що це не просто санкції і китайці так не подарують. Вони пішли в міжнародний арбітраж, юристи у них дуже сильні, і вони будуть вимагати гроші від України. Таким чином загальна сума позову тепер становить 3,6 мільярда доларів до України. Це майже в два рази більше, ніж транш, якого ми зараз чекаємо. Про це йдеться в повідомлені на сайті «Моторсіч».  Скажіть, будь ласка, а чим може для нас закінчитися ця історія?

Ігор Петрович:

Ця історія взагалі з’явилась завдяки, я б сказав так, це на грані державної зради – від відповідних вищих чиновників служби безпеки, розвідувальних органів, оточення Ющенка, тому що  це надбання, от в тому питання: жодний уряд не хотів після цього розслідувати. До 2005 року приватні власники Богуслаєв, один з головних директор цього відомства, він був власник, але це підприємство не було власником інтелектуальної власності в технічній документації, на унікальні світові рівні двигуни  для транспортної авіації, для гелікоптерів, для крилатих ракет, кращих в світі в цьому класі. І от при Ющенко на 50 років було віддано безоплатно. Власність інтелектуальна держави – це надбання всього народу України, це створив не тільки колектив цього заводу. Історично, в Радянському Союзі, вся індустрія працювала на створення цих технологій, яких в світі більше нема. Китайський контракт так званий, він по-перше через прокладки так зроблений, що бенефіціарами є, це американці в своєму, їх розвідка, розслідування, є Міністерство оборони Китаю і можливо навіть, воно працює в парі з Російською Федерацією. Тому що Росія так і не створила собі завод Міля, не може цю лінієчку робити двигунів за весь це час вони не змогли створити в країні авіабудування. Це в той час, зрозумієте, Сікорський, він же з Києва. Він створив перші транспортні літаки, він створив перші бомбардувальники в світі, він створив перші гелікоптери. Київ подарував фактично світу і дорогу в космос. Тому що «Южмаш», наші ракети провели в космос першої людини в світі. І от зараз це питання – це не тільки комерція, це питання національної безпеки і оборони.  Крім того, Сполучені Штати, ну ми маємо єдиного стратегічного партнера, який зараз стоїть за нами, з яким країна-агресор рахується, з іншими вона просто не рахується. Дивіться, що по Європейському Союзу зараз. Лавров заявив, що вони припиняють з ними співробітництво. Коли я повернувся до США в 1996 році, з свого закордонного відрядження, чотири були затримані китайських співробітників і спеціальних служб, які технології хотіли у нас на «Южмаші» отримати. Вони були затримані СБУ. Тобто Китай дуже скромно стукав у нас в двері, хотів достати технології зараз, за цей час. І зараз він пішов уперед, тому що він не Міжнародний валютний фонд з простягнутою рукою просив, він технології з Заходу брав, він брав технології з Заходу і неліберальний уряд, який будь ласка, приходьте, скуповуйте все, а він робив програми секторальні і обмежувальними заходами протакціонізмом створював індустрію. Хто навчив китайців робити авіаносці? Ми ж фактично продали за 20 мільйонів авіаносці з озброєнням. Наші приїхали десятки тисяч інженерів тоді. У них є виробництво зараз авіаносців. Ми його втрачаємо зараз. Навіть британці от підписали контракт, де у нас людина, яка відповідає за те, щоб він відновив все добудування у Миколаєві, в Херсоні і в інших країнах. І тому коли я це чую, мене просто, як… Я доктор технічних наук ще радянського часу. Я займався створенням активних головок самонаведення я знаю як це робиться і бачу жахом, ми втрачаємо надбання світового рівню.

Це питання нефінансове. Тут питання перше. Служба безпеки повинна розслідувати, яким чином була передана інтелектуальна власність. Скасувати все це інше. Весь світ, будь-який міжнародний арбітражний суд признає, якщо під час війни ми захищаємо національну безпеку і оборону, і ми захищаємо національну власність, яка критична національну безпеку і оборони, які комерційні речі? Це іще інша площина.

Тим більше, що за нами стоїть зараз і супердержава в цьому. Я не проти Китая. Але Китай ніколи нас не буде поважати, якщо ми самі себе не будемо поважати. Ми створили цю ситуацію. Ми підставилися.

Над нами висить штраф

Ведуча:

Ігор Петрович, все це зрозуміло, ви все дуже правильно говорите, але справа в тому, що, дивіться, з одного боку, у нас над нами висить грандіозний штраф.

Ігор Петрович:

Він не висить. Цей штраф – це дуже… повірте мені, при професійній роботі нашого Міністерства головних справ, розвідувальне співтовариство, їм треба ставити завдання, вони за це отримують гроші. Повірте, ще вилами по воді написано, що там можна виграти, бо там була ціла низка. Але головне, де рішення суду, де розслідування, яким чином все сталося це? Тому що і на Заході, і арбітражні суди, які будуть розв’язатися, вони в тому числі, вони спираються на аргументи. Це треба показати всю низку обрудок, які спричинилися до того, що держава втратила контроль і відповідні керівники в сфері національної безпеки і оборони, спеціальних служб і вищі керманичі держави, куди вони дивилися всі ці роки після 2005 року.

18:47 Припинення видобутку урану

Ведуча:

І ще одне питання: Юрій Вітренко повідомив, що виступив за припинення видобутку урану в країні. «Робітники, –  сказав він –  десь півтори тисячі робітників можуть їхати до Польщі, там більше зароблять» , і так далі. От уран нам потрібен чи ні? Чи дійсно нам дешевше було б чийсь купляти уран?

Ігор Петрович:

Усіма цими речами якраз контррозвідка СБ у сфері захисту економіки держави повинна була б негайно цим займатися. Уран, титан, цирконій – це стратегічні галузі виробництва з величезною доданою вартістю, якщо індустрійно від горнохімічної компанія до кінцевої продукції. Без тітану, вже зрозуміють, літаки не літають, медицина не працює взагалі. У нас виставлений урядом на приватизацію українська горнохімічна компанія, яка є друга в світі, яка є друга за виробництвом титана. І наш уряд оголошує, він поставив припортовий завод, оцей припортовий завод одеський і компанія – вони мільярди, а може і десятки мільярдів доларів варті, якщо їм дати реальну ціну. А хочуть продати за 18 мільярдів гривень, весь лот, і у цей лот ще включають обленерго. Це фактично під час ресесії, під час економічної кризи в світі продавати в той час, коли воно лежить і невідомо кому, хто це буде, що з цим робити –  це на рівні національної зради. Це розумієте, на жаль, нема в країні опозиції, нема в країні тих, хто би ці речі зміг би називати своїми речами. Вся влада знаходиться у полоітичної сили, яка контролює виконавчу гілку влади, яка контролює законодавчу і судову вони контролюють. Мені це нагадує, що якраз три наперстка в руках фактично президента, я не хочу звинувачувати особисто президента, але він таке оточення брав біля себе, що його оточення в той час, коли він їздив такі візити, як ви говорите, в той час воно грає над цими наперстками, де виконавча гілка влади, законодавча і судова. Приймають закони якісь, постанови КабМіну і розпродають національне надбання, порушуючи Конституцію України.

Тринадцята стаття Конституції України говорить, що це все власність народу України. Це страшні речі. Фактично і зараз ми поставляємо відпрацьований уран в Росію, платимо гроші йому за це. Та в цьому світі відпрацьований уран – це в принципі основа для збагачуваного урана. Ви бачите, що роблять з ураном весь світ, щоб він не став? Ну, на сьогоднішній день, якщо ми віддали третій ядерний арсенал світу підписали міжнародну домовленість. Якщо ми зараз не заявимо про те, що, слухайте, або це виконуються домовленості за Будапештським меморандумом, або ми за собою залишаємо право вийти із договору по нерозповсюдження ядерної зброї, а це два разом елементи, ці два договори. Без них розпадається інший договір про нерозповсюдження ядерної зброї, він мертвий, без нашого Будапештського меморандуму. І ми починаємо внутрішній консультації. Я не говорю, що ми повертаємось до ядерної зброї, ми звертаємось до консультацій. У нас все є. У нас досить урану. У нас є, ми знаємо технологію. Не забувайте, в Харкові розчепився в Радянському Союзі перший атом. У нас потужна і Харківська, і Київська школа ще є. Ці працівники є. Ви б побачили, як змінилася дипломатична аура навколо України. І як би ми тоді вже не розмовляли там Мінск-2, Мінск-1, як наповнити, вони б почали з нами консультації, але для цього потрібна воля, потрібна любов до держави і сміливість.

23:29 Вплив зовнішніх сил на Україну

Ведуча:

Це дійсно дивно, чому ми маємо такий ресурс, і ми його не використовуємо. І я маю на увазі не тільки уран, а дипломатичний такий ресурс маємо і не використовуємо. Керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявляє, що Кабінет міністрів сьогодні розглянув і передасть до Верховної Ради законопроект, яким звільняють чинного директора НАБУ, і Шабунін вважає, що це дуже небезпечно і так далі. Як ви вважаєте? Чи маємо ми всі ці антикорупційні органи контролювати самостійно, самотужки, без наших західних партнерів. І закони приймати, які стосуються цього, і призначати людей туди, і примусити їх працювати, само собою.

Ігор Петрович:

Я не уявляю собі цивілізовану країну західного світу, європейську країну, а ми європейська країна, ми хочемо цей клуб попасти, щоб хтось міг так впливати на наші внутрішні справи, як на сьогодні, на жаль. І цього раніше не було. Ніколи цього не було, повірте мені. Це зараз знову починаючись з Ющенка, воно почалося розвиватися дуже сильно. І, борони Боже, не говоріть, що я там адвокат перших двох президентів. Вони мали в управлінні певний досвід. І вони відповідно вели себе, як державники, роблячи, можливо, багато помилок. Але після цього – у нас, Вектор, знову ж таки, у нас нема, ще раз повторюю, безкорисних друзів не тільки на Сході. На Сході нас не бачать державою взагалі. Є агресор. Але і на Заході ніхто за нас не буде будувати державу. Нещодавно заступник Національної ради правосуддя звернувся з листом до Міністерства закордонних справ, де в твіттері, мені здається,G-7 посли, вони писали, що вважають за потрібне для поліпшення в країні іміджу влади в царині боротьби з корупцією і органів антикорупційних. Він абсолютно справедливо звернувся до Міністерства закордонних справ. А Віденська конвенція працює з 1961 року, що всі зносини йдуть через Міністерство закордонних справ. І в письмовій формі звертайтеся, і ми будемо розглядати. І є відповідь Міністерства закордонних справ? Ні. Вибачте, при всій повазі там пан Шабунін, інші люди, які… ще раз згадаю Сократа: «будьте дуже обережні до висловлювань і закликів людей, коли ці заклики не базуються на власному досвіді. Навіть якщо посилаються на мене.» Тобто посилання на те, що західні партнери вважають, що це повинно незалежно бути. Як від держави це може бути незалежно? Інша річ, що держава, сама виконавча гілка влади, яка цим розпоряджається, вона повинна бути під контролем. Законодавча гілка влади. Контролювати треба вертикаль державної влади, яка використовує правоохоронні функції, але не можна наділяти суб’єктом правоохоронної діяльності інституції, які під впливом іноземних держав. Навіть, якщо це наші партнери. Вибачте мене. Тут же в посольствах сидять звичайні люди. Ви думаєте, вони все життя жили для того, в західних, щоб приїхати і зробити щасливою Україною? Вони приїхали зробити свою кар’єру. Часом вони не розуміють цієї країни, вони навіть мови не знають цієї країни. Державні чинники приходять, пам’ятаєте посол? Їм потрібно продемонструвати, що вони ефективні, що вони впливові, що вони можуть проводити лінію держави. А якщо нема навіть цієї лінії там, а якщо нема навіть стратегії до України, то вони самі придумують, що на їхню точку зору може сподобатись їхньому там начальству. Ви пам’ятаєте посол Аман Ващук сказав « Я спитав представника міжнародного валютного фонду «Слухай, а от цю декларацію електронну, тут же десятки тисяч, мільйони будуть декларувати…а де у нас таке?»  У нас президент  не розуміє цих технологій. Найближче оточення в нього, воно керує, а далі воно керує, воно вбиває опонентів. Хто багато виступає, хто там слово сказав, а ну займись їм. І шукають, повірте мені, таку шукають дрібні речі, причому протоколу корупції вони можуть об’явити. Я дізнався вперше, коли став головою політичної партії.

Припустимо, хтось нам дає  невеликі суми навіть, ну хай 10-20 тисяч гривень перерахував на фонд партії. По нашому законодавству, якщо він десь там не сплатив податки…І які податки? У нас були на минулих Верховну Раду. Сім гривень не сплачено за якусь ділянку цього бізнесмена середньої руки, який каже, почекайте, у мене два адвокати сидять і у мене там подушка є в податковій, яка автоматично… Чому ж ви не сказали, що сім цих гривень у мене було за якусь ділянку там? А податкова не зобов’язана вам говорити про це. Зрозуміло. Але після цього ви потратили ці двадцять чи тридцять тисяч гривень, у вас на рахунку ключу нема. А вам приходить, бюджет держави перерахуєте двадцять тисяч.

Або протокол про корупцію. Це ж не діє на цих монстрів партії, які сидять в парламенті. Вони мільйони фінансування мають з бюджету. На них це не діє. Діє на маленькі партії, які хочуть ввійти.  Тобто, ви розумієте, створена інституція, наче поважна інституція. Але законодавство створене таке, я навіть не можу критикувати працівників НАЗК. Вони поставлені в такі умови. І тут питання: Хто створює систему, не розуміючи систему?, не маючи стратегічного бачення. Нам сказали посли західних держав. А посли західних держав – це що, політика Заходу стосовно нас? По-друге, якщо ми не будемо самі себе поважати держава в міжнародній домовленості виконування… Нас ніхто не буде поважати. Я завершую. Мій колега, я повторюсь, я вже говорив, мій колега зі мною дуже поважної західної країни, керівник колишньої розвідки і контррозвідники цієї країни. Він приїхав у гості до мене, це було 2007 чи 2008 рік, з дружиною. Він не служив, я не служив. І він сказав, що це прекрасно, що я по своєму паспорту проїхав безвізово. Це прекрасно, каже. Але, Ігорю, що ви робите? Хто в країнах Європи робив це, односторонньому порядку, не оговоривши, коли у вас буде безвізовий? Я пам’ятаю, каже, по роботі, що ви десь півмільярда отримували за візовий режим світу. Ви посольство утримували за ці гроші. А ви скасували, навіть не обговоривши. Всі, хто зараз в ЄС, ваші партнери, угорці, чеки, поляки, вони на це йшли, але вони говорили, рік півтора, Каже, я не розумію, ви ж з цим? От я б, якщо був на посаді, це, першим, ця нація, вона неєвропейська. Це неєвропейська. Європейська нація не дозволила б собі таке.

30:55 Питання опонента: НАТО, МЗС

Президент країни відповідає за зовнішню політику держави мі він же назначає послів. Скоро буде вже два роки, коли немає голови місії України при НАТО, останній був Пристаєк. Майже такий час не назначається і воєнний представник, що, на мій вигляд, викликає здивування у керівних органах альянсу. Президент Зеленський недавно публічно спитав, чому до сих пір Україна не в НАТО. Скажіть, будь ласка, може це питання наш президенту повинен поставити своєму офісу? І якими якостями, на вашу думку, повинні мати кандидати на ці посади?

Ігор Петрович:

Дуже дякую за питання, фактично воно риторичне і ви дали на нього відповідь. Але президент якраз і повинен за це відповідати. Якщо він підбирає собі помічників, які традиційно ведуть цю політику, тому що при президентові Порошенко у нас два роки не було посла в Британії, у нас в низьких європейських ключових питань були величезні затримки. І МЗС на сьогоднішній день має величезну також проблему. Там недокомплект. Кращі дипломати –  це мені якось генерал Кларк, коли приїжджав ще на початку бойових дій, він мене питав: «а чому ви не призначаєте своїми послами в ключові західні країни – гігантів, титанів?» Каже: « всі, хто йшли в НАТО, всі, хто йшли в ЄС, я знаю, вони призначали людей з таким беграундом, з такою біографією, що вони ставали центром, осередком, де сходились інші посли до них». «Ти ж, – каже – розумієш, що від вашого посольства навіть в Вашингтоні, Кібрідж, до Держдепартаменту, Пентагону і Білого Дому набагато коротше, ніж у вас, ваше МЗС , до посольства американського. Там же від посла американського, воно йде наверх, поки пройде з усіма відділами, свої відомства, і поки воно на стіл ляже там, де приймаються рішення – це ж набагато довший шлях. Але наше МЗС вже давно кожну посаду розглядає ще з призмою, які можуть бути проблеми. Бо такі титани, якщо це призначаються досвідчені люди з досвідом, зі своїм ім’ям, вони ж будуть заставляти працювати. Вони ж будуть заставляти, в тому числі і МЗС, і президента працювати, при тому, що президент же повинен керувати політикою своєю на підставі письмової інформації відомств. Розвиток, МЗС, Служби Безпеки і ставити свій підпис, що він ознайомлений. Ну ви бачили у Трампа історія з тим, що він поговорив з нашим президентом, це відразу лягло на стіл Рад національної безпеки, і офіцер цей РУ прикомандирований слідкував, щоб нічого, купюри не пішли. У нас на сьогоднішній день, в Офісі президента, от питання зустрічне, але риторичне знову: А ви знаєте, скільки там мають допуск до державної таємниці? А ви знаєте, які там з’явились радники, які радять сфері національної безпеки і оборони, не маючи допуску до державної таємниці.  Відбувається хаос. І ви абсолютно правильне питання підняли. З точки зору урядування, до речі, остання резолюція ЄС стосовно нас. Корупція, відсутність верховенственного права і провали в державному урядуванні. Система державного урядування провалена. Вертикаль влади не працює. Кадровий голод. А кадровий голод чому? Тому що підбирають тих, хто завжди каблуками зведе, зробить привід для шоу.

35:50           Олег Старіков:

Одним із основних інструментів монторізації цієї країни є річна національна програма під егідою Комісії України НАТО.РНП 2020 була підписана президентом країни 26 травня. На сьогодні вона навіть не була розглянута КабМіном. Як Ви вважаєте, що заважає відповідальним дозволеним лицям її написати, голосувати і утвердити, щоб Україна виглядала достойно на міжнародній арені?

Ігор Петрович:

Тут два питання. Потрібна політична воля того, хто відповідає за зовнішньо політичний вектор, і він повинен мати це як пріоритетне завдання і спитати за це. І, по-друге, це кадровий підбір. Очевидно, це люди, які знаходяться по вертикалі, які відповідають. Вони некомпетентні. І, очевидно, вони заняті чимось іншим. Замість того, щоб виконувати, в кінці кінців, у нас в Конституції записано наш зовнішньо політичний вектор. І це закони прийняті відповідні, а президент, він всім тільки керується на підставі закону. І він зобов’язаний це робити, підбирати відповідні собі кадри, які конституцію закони в життя проводять. Якщо цього нема, то це теоретично навіть злочин. Це кримінальна халатність.

36:38 Засідання РНБО, Офіс президента

Ведуча:

Пане Ігорю, ще одне цікаве питання. Ви знаєте, що були нещодавно санкції, накладені на три канали, вони закриті і так далі. Всі вихідні радник Андрія Єрмака Офісу президента Михайло Подоляк написав пост у себе в Фейсбуці про можливо доленосне рішення Сенбоя, яке начебто буде цього тижня. Отже, я цитую: «на наступному тижні відбудеться чергове резонансне засідання РНБО з багатообіцяючою закритою повісткою і, без сумніву, воно спровокує чергову реакцію у певній частині політично-бізнесової еліти країни. Чому? Бо інакше ніяк не вийде розшевелити це болото». Далі Подоляк пише про те, що парламент, на жаль, не хоче брати на себе відповідальність в повному об’ємі. Конфліктні теми традиційно заминаються, перетворюючись в політичний довгобуд і так далі. Я хочу у вас спитати дві речі, виходячи з цього. Я не знаю, яким буде засідання Радбезу, про що воно було, але наскільки правильно, що про нього повідомляє радник Офісу Президента. Наскільки правильно, що РНБО все-таки бере, і ми бачимо, що це буде неодиничний випадок, на себе функції судді. Наскільки правильно така публічна оцінка парламенту радником Офісу Президента, в якому він просто говорить, що це, знаєте, зібрання таких нероб, які нічого не змозі вирішити.

Ігор Петрович:

В будь-якій цивілізованій країні, куди ми хочемо приєднатися, така заява мала б негайно наслідком відставку подібної людини, яка працює в Офісі Президента. Демократія – це верховенство права і процедури. І відповідальність у відповідності до закона відповідних посадових осіб. Взагалі, Офіс Президент – це дорадчий орган. Він не має виконавчих функцій. Навіть не рівняйте з прес-аташе Білого Дому. Не забувайте, що президент Сполучених Штатів – голова виконавчої гілки влади. Тобто я не пам’ятаю навіть, що були раніше і у нас радники офісів, чи радники голови офісу. Це ж якесь нове ново-хау. Президент, має офіційну особу, главу офісу.

Ну, глава офісу, він би міг щось озвучити, але не виходячи за рамки того, що він просто дорадче лице для президента. Він не може керувати Радбезом, він не може керувати КабМіном, він не може давати вказівки навіть органу виконавчої влади. Ну, знову приведу приклад: Директор ФБР Луї Фрі свого часу з президентом Клінтоном мав конфлікт. Після призначення Фрі отримав пас електронний, що він міг проходити в Білий Дім без фіксації, хто проходить. І він написав «Пане Президенте, я дуже вам вдячний за призначення. Я дуже вдячний, що ви дали мені можливість 24\7 приходити в Білий Дім. Але якщо у вас в Білому Домі будуть якісь дії, які будуть розслідувати співробітників Білого Дому і навіть Президента ФБР, я дуже прошу, щоб у нас були формалізовані контакти. І на сьогоднішній день до директору ФБР може звернутись дві людини з офісу Білого Дому. Просто подзвонити по телефону не можна, вони спочатку інформують, по якому питанню вони звертаються. І це глава адміністрації і юридичний радник. Віце-президент навіть цього не може. У нас такі речі оголошують, це в принципі якраз те, що ЄС пише, що у нас втрата урядування. Рада національної безпеки там є свій прес-секретар. До речі, секретарі національної безпеки для чого? Це він, очевидно, повинен оголосити то, що потрібно оголосити. А краще, краще нашого оголошувати? І по справам будете, от коли ви зробите щось, ви покажіть потім, вийти на брифінг, працівники зацікавлених міністерств, відомств, силових структур, які відповідають. І вони після цього повинні зробити брифінг і дати відповідь на всі запитання, щоб народ повірив це. Вибачте, знову таки приведу стару книгу, там, в серпні 43-го, коли військова контррозвідка, один з головних героїв працював на окупованій Білорусі, він казав: «наша справа маленька, головне прокукарікать, а там хоть не розсвітай». Тобто це, ну, мені важко це коментувати.

41:59 Розширення переліку військових посад, які будуть погоджуватись Президентом

 Ведуча:

Ще одне питання. Нещодавно пан президент своїм указом розширив перелік військових посад, які необхідно, це питання від нашого глядача, до речі, які необхідно погоджувати з ним. Зокрема, директорів департаментів ГУР, всіх військових аташе, представників Міністерства оборони в посольствах, начальників управління, так і інше, та і тих заступників і так далі. Як ви вважаєте, чому це відбулося? Це бажання все контролювати, в принципі, у нас президенти завжди бажали все контролювати, чи це можливо бажання налагодити роботу? А чи ще якісь причини для цього є?

Ігор Петрович:

Президенти фізично не мають можливості на це. Це бажають ті, хто коли президента, у нього 24 години на добу, він фактично має владу монарха. У нас авторитарний модель – феодально-кланова. Так от його найближче  оточення хоче виконувати функції президента і мати вплив від його імені. Ви думаєте, що президент здатний з військовими аташе, людьми отакого рівня? Такий обсяг роботи. Це ж неможливо. Тобто це чиновники, які сидять в адміністрації президента, хочуть отримати ресурс. Адміністративний ресурс. Вони можуть місяцями тримати, я скільки знаю, знову після 2005-го місяцями, а інколи роками не погоджують в сфері розвідки, в сфері контррозвідки, призначення. І ці клерки, вони ж сидять в офісі, вони прикриваються ім’ям президента. На що вони можуть вплинути? Вони по біографії? А хто ці клерки? А вони самі мають допозадержавну таємниці, а звідкіля вони прийшли. Тобто вони беруть на себе непритаманні функції для виконавчої гілки влади, а от доречі, це створює класичний приклад інституційну можливість для корупції. І ви знаєте, хотів би принагодно сказати, я знаю, що зараз розвідці дуже непросто працюється. І хотів би сказати, що нещодавно в ОБСЄ біла книга вперше з’явилася, Служба зовнішньої розвідки України зробила білу книгу, де назвала своїми іменами

Загрози, які стоять з боку агресора. ОБСЄ зачитало цю книгу, але ви знаєте, я не чув подяки з вищого керівництва політичного нашого за те, що сміливо розвідка це зробила. А зараз хочуть їй поставити ще перепони, сито таке кадрове, щоб вони не змогли пересунути, відрядити і таке інше. Я не розумію, хто це буде робити в Офісі президента. Хто такі має знання? Але для цього є Комітет спецрозвідки України.

Він знаходиться в апараті Раді національної безпеки. Там повинні бути відряджені від всіх роздувальних органів фахівці, які прекрасно розбираються, які мають допис до державної таємниці, які прекрасно по різному відомства можуть перепровірити. Але не Офіс президента.

45:20 Захист даних в Дія

Ведуча:

Ігор Петрович, ще одно питання, яке теж задали глядачі. Воно цікаве. Міністр цифрової трансформації нещодавно повідомив, що трудова книжка стане електронною, буде створено державний електронний реєстр на базі сервісу дії.

А чи вважаєте ви доцільним таке рішення, от з якої точки зору? І чи зможе держава гарантувати захист цих даних? І наш глядач нагадує, що кілька років тому китайські хакери викрили базу даних держслужбовців США, де містилися дані про посади всіх, хто коли-небудь працював в держструктурах. І в США крадіжку назвали величезним ударом по безпеці, оскільки Китай отримав дані, за допомогою яких можна обирати об’єктів для вербовки.

Ігор Петрович:

У нас сьогодні, мабуть, це не навмисне, але так вийшло, що ми тезу висновку ОБСЄ, по втраті керованості державою, ми просто ілюстрації з різних сфер надаємо. Безумовно, в умовах на сьогоднішній день кібернебезпеки, будь-яка концентрація системних баз даних в одному місці – це небезпека. Це небезпека державі. Національна безпека і оборони під загрозою стають.

Ну навіщо в одному місці збирати цю базу даних? Для якого чиновника? Це тільки для агента іноземної розвитки зробити йому зручні умови, щоб він з флешкою або.. Зручно це зробити. Навіщо? у розвідки своя база даних, у контррозвідки своя, у міністерства, припустимо, там, ВПК, економіки, фінансів – у них свої. Крім того, якщо ти хочеш зберегти зараз, то треба паралельно аналогові носії навіть. Коли почалась війна, я ставив питання, у нас урядовий зв’язок і, взагалі, комунікації з містами, з Києва, був прокладений і провідний і аналоговий .Не знищуйте його, це було до вас створено, тому що ми ж у 15-му році мали кібератаки. Росія, вона пішла далеко від нас, і в одну мить ми можемо взагалі залишитися ні з чим, інтернет – це прекрасна річ, але під час війни інтернет не спрацює, потрібні інші носії, тобто, по-перше, це розкласти все треба в різні шкатулочки, просто центральна влада знає, коли все разом збирати і говорити: « о, ми зараз цифровий уряд». Маршал авіації Британії, ще раз повторю, командуючий, на одному з конференцій перед COVID ми були, він сказав: «я життя своє поклав 40 років на те, щоб в літаку пілот мав кожну секунду і покласти все на кібропростір. Але зараз я все більше боюсь, що з загрозами кібербезпеці королівські ВПС можуть тратити контроль над зброєю з ядерною начинкою, тому що якщо буде проникнення в систему управління комплексом ззовні, не під контролем національним, а кіберпростір  стає інтернаціональним, це значить, ми втрачаємо навіть можливість контролювати використання ядерної зброї. Тобто світ йде до того, що треба не все копіювати відразу, як Мартишка, взяти то, що ти побачив.

Є правила – це резервування інформації, складання в різних джерелах і вертикаль адміністрування, хто має право доступу до якої частини, в тому числі, щоб потім вирахувати, якщо буде несанкціонований доступ.

49:10 Бліц з Ігорем Смешком

Протягом цього року Україна має виплатити понад 146 мільярдів гривень держборгу. Чим це нам загрожує? Чи по силам це країні?

Ігор Петрович:

Знаєте, якщо так далі буде вести уряд наш, політику, без жодної стратегії, без розуміння, що треба модель економіки, інноваційна, індустріальна, то ми йдемо до дефолту. Ну, давайте, приклади маленькі, а все з деталей. Наша Укрпошта. Мені сказали, що директор отримує 78 тисяч доларів на місяць. Я не знаю, яка кількість у нас Укрпошті працює, але десь в обсязі 250 мільйонів крутиться доларів на рік. Національна пошта Сполучених Штатів. Працює 1 мільйон чоловік, 250 тисяч автомобілів, обіг 70 мільярдів доларів США. 70 мільярдів доларів США – це 50% нашого ВВП на рік. 55 тисяч отримує в місяць. Якщо порівняти з платнею – різниця в 500 раз. В 500 раз у нас дорожчий державний службовець від функції держави, ніж у Сполучених Штатах, ну, Сполученні Штати там.

Ведуча:

У нас є Наглядові Ради, Укрзалізниці, багато всякого є.

Ігор Петрович:

Повернення ПДВ. Це ж штучно створені каруселі, мільярди доларів йдуть на штучні фірми прокладки, штучний експорт, якого немає. Ви спробуйте туди пробратися.

Ведуча:

Ще одна цифра, яка дуже хвилює, тому що у нас бліц, хотіло вас буквально декілька питань задати. Борг по ЖКХ за січень становить більше ста мільярдів гривень. А як ми будемо це все списувати? Це ж зрозуміло, що люди не в стані все виплатити. Це тільки за січень, так?

Ігор Петрович:

Ще величезна проблема у нас. Знову ж повертаюсь до урядування. У нас нерозмежовані функції професіоналів, державних службовців, яким заборонено займатися політикою, але які повинні бути захищені від найвищих політиків, які можуть прийти і зняти і поставити свого кума, свата чи свого лояліста. Оця система не створена. Приходять, тільки от зібрати зараз треба, напишемо ще податки, зберемо їх. Вони не розуміють, що є межа, за якою люди перестають платити податки. Тобто якщо б зменшили податки, ви прорахували би досвід же історичної інших країн. Податки в цілому збільшаться, якщо ви їх зменшите.

Виведіть із тіні економіку. Дайте можливість середньому і малому бізнесу про себе подбати. Цього нічого не робиться. І тут закладається весь час, це вже спіраль, іде спіраль. Перестають платити. Це знову прийдеться латати за рахунок бюджету. Іде шалене розкрадання бюджету. Чекаєм тільки запозичення. І ніхто не думає, що буде через день, через два. Нема стратегічного мислення, бачення. І люди, які пройшли до керівництва, вони просто професійні невігласи без відповідного досвіду. В цьому величезна проблема.

Ведуча:

Турецькі ЗМІ показали карту, де в зону впливу Туреччину увійшли Крим та Донбас. Я прочитала такі новини. Що це означає, в принципі?

Ігор Петрович:

Наскільки мені відомо, це Туреччина просто зробила ретрансляцію. Американська організація, її називають аналітична розвідка, стратфор.

Вона оприлюднила карту, яка фактично є тотожня з територіями, які були під контролем Османської імперії. Але давайте речі називати своїми іменами.

Я також пам’ятаю часи, це перші роки нашої незалежності. Турки з величезною до нас  повагою відносились. Ну, друга ядерна держава. Один мільйон двісті тисяч могутня армія, військово-провисловий комплекс, вони, за щастя, дивилися, де ми можемо з ними співпрацювати. Навіть дещо зверхнє було відношення. За цей час вони взяли технології Заходу,

Малий і середній бізнес підняли на запасних частинах. До всіх світових брендів запасні частини вироблялися в Турції. Економіку розвинили, армію укріпили. Зараз ми в Турції, за щастя, купуємо безпілотники. Це ми, які могли б їх виробляти, турки мріяли про хоча пару двигунів з «Моторсіч» для крилатої ракети взяти як екземпляри. І безумовно, Турція зараз це вже світовий гравець. У Турції є прекрасні відносини з Британією. У Турції зараз демократична партія при владі, там теж вже є при владі знавці гарні в Турції. Турція – це, в принципі, західної доктрини, це природний стримувач для Ірану. Не забувайте, що десятки мільйонів азербайджанців є іранських. Подивіться, як Турція зараз стратегічне партнерство з Азербайджаном веде. Це стримувач Китаю. І це, впринципі, також західний партер на Близькому Сході. І до певної міри це стримувачі вже Росії. Президент Путін вже рахується з найбільшою сухопутною армією. Сидять колишні аналітики в Стратфор і вони дивляться, що відбувається. В тому числі дивляться на нас. На це наше самоврядування.

На цю відсутність будь-якої концепції економіки, будь-якої концепції армії. Ми мантру читаємо, що у нас сильна армія, у нас сильна армія нашими вояками, у нас прекрасні, у нас кращі солдати Європи, історично 17-го століття. Козаки – це були перші професійні воїни Європи. І вони дивляться: концепції також нема.

Дипломатія? Та яка там проактивна? Дипломатії не видно. Активної дипломатії. Якщо ми Будапештський меморандум до цього часу не використовуємо, ну там ж аналітики сидять, вони ж розумні люди. Тобто навіть то, що ви можете вимагати, ви не вимагаєте. Інформаційна політика. Ну Єралаш. Ну і тоді вони говорять, якщо тенденція збережеться Турції, то очевидно, що вона може бути протекторатом і сфери впливу. І Крим, і Закавказзя, і Близький Схід.

Але це проблема Турції чи це проблема нас, що ми до цього часу не зрозуміли? Сильна економіка, сильна армія, сильна дипломатія і сильна інформаційна політика. Самодостатність. Ми, країна, у нас внутрішній ринок, наші ресурси, дають можливість нам бути самодостатніми, щоб ЄС потім в двері стукав і просив нас до себе. І коли ми зможемо створити тут Європу, до речі, і Росія тоді б захотіла, щоб ми були мостом, який з’єднує з Європою, бо навіть остання доповідь Володимира Путіна – він привів знову, він колись стукав, і в ЄС, і в НАТО. І він сказав, що концепція Деголя – пасок безпеки від Ванкувера до Владивостоку – має право на життя. Зрозумійте, Китай шаленими кроками йде вперед. Марсохід скоро буде китайський. Друга країна. Це фактор величезний. Індія, арабська цивілізація.

Ну, в Кремлі ж не всі втратили глузд. Вони ж розуміють, що Китай може за три дні дійти до Уралу. Треба нова стратегія і заходу, і наша проактивна стратегія. Ми ж повинні самі генерувати, ми повинні ставити порядок денний на стіл. Якщо ми цього не робимо, клянчимо позику, вибачте, президент України.

Ведуча:

У мене є до вас фінальне питання. Буквально дві хвилини.

Дивіться, сьогодні один з наших відомих політиків, не хочу називати його прізвище, тому що не в ньому справа взагалі, приїхав до Верховної Ради, на погоджувальну Раду, на дорогій машині, де була заклеєна одна буква, як кажуть, для того, щоб не платити штрафи, тому що є камери. І от знаєте, про що я подумала? А що з нашою елітою не так? Тому що скільки б не проходила революція, все-таки долю країни в сучасному світі вирішують еліти. І от як вони вирішують, яка стратегія, яка політика, яка економіка, так воно і буде. От що 30 років з нашими елітами не так?

Ігор Петрович:

Знищення. Поступове знищення нашої еліти відбувалося з першого дня нашої незалежності. Хоча знову ж скажу, перші два президенти розуміли, що без еліти жити неможливо. Вони могли зняти з посади, з певних внутрішніх причин, але потім відновити на посаді. Вони розуміли, що її не так багато, це найвищий здобуток. Це все почалось з Ющенко. Втрачаючи еліту – ми втрачаємо майбутнє. Зараз більшість еліти знаходиться поза владою, і треба повертати ще, можливо, на одне коліно перед кожним ставати і просити його, щоб він повернувся владу. Без цього ми все втрачаємо.

В Іспанії нещодавно начальник штабу оборони подав відставку тільки за те, що він поза чергою привився. А оцей державний чиновник, який ви говорите, тільки за це все. Він повинен б сам написати і піти відставку. Оце еліта була.

#РНБО #ПІВДЕНМАШ #уран #економіка #кібербезпека #дипломатія #МоторСіч #Розвідка #СБУ #ЄС #ОПК #еліта #оборона #промисловість

#textbase