Олег Бєлоколос: Падіння режиму Лукашенка вже на порядку денному

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики фонду «Майдан закордонних справ», ексрадник посольства України в Канаді та Кенії, член Політради Політичної партії “Сила і Честь” Олег Бєлоколос прокоментував сайту Charter97.org успіхи ЗСУ на півдні країни та військову активність на білорусько-українському кордоні.

— Днями українська армія звільнила Великопілля та Ольгіно та ще три населені пункти на південному напрямку. Як ви оцінюєте успішність операції з наступу на Херсон? Яка ймовірність блокади та ліквідації Херсонського плацдарму ворога?

— Як і всі українці, я з натхненням спостерігаю за просуванням наших військ. Це, зокрема, і результат допомоги, яку нам надають наші друзі та партнери. Але якісь специфічні моменти найкраще уточнювати у військових.

— Аналітики Польщі та США, а також британська розвідка кілька днів тому натякали, що Херсонська наступальна операція може бути не єдиною і навіть не головною у загальному контрнаступі ЗСУ. А вчора вже президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю телеканалу ABC заявив, що українська армія почала наступ відразу на кількох напрямках і на ворога чекають «сюрпризи». Що це може бути за «сюрпризи»?

— Командування наших військ анонсує певні речі. Насамперед, це працює в інформаційному плані, змушуючи противника нервувати, розпорошувати сили за ймовірними, як їм здається, напрямами. Тобто це така своєрідна інформаційна підготовка до чергового етапу нашого просування, звільнення Півдня та інших тимчасово окупованих територій. Така підготовка змушує супротивника вчиняти певні дії, у тому числі дезорієнтує його.

— Останнім часом почастішали обстріли Сумської та Чернігівської областей України. Днями було помічено рух великої колони військ із гаубицями та комплексами С-300 до українського кордону у Брестській області Білорусі. Чи може готуватись якась провокація чи навіть великомасштабний наступ з білоруської території?

— Навряд чи російська армія на сьогодні має ресурси для проведення якогось масштабного наступу на територію України з цих напрямків. Сьогодні можна спостерігати проблеми з особовим складом у армії РФ, вони змушені набирати ув’язнених для того, щоби заповнити втрати. Відповідно, якість цих так званих новобранців буде відповідна. Тому у російської армії скоріше постає завдання утримати те, що вони встигли захопити. Може йтися про якісь відволікаючі маневри на цих напрямках, але сил і засобів для проведення великомасштабного наступу там не бачу.

— Військовий експерт Олег Жданов звернув увагу на «навчання» військ РФ на території Білорусі з 8 по 14 вересня в рамках ОДКБ. На його думку, у цей період якраз і може статися провокація з метою зниження інтенсивності наступу ЗСУ на Херсонщині та інших напрямках. Як ви думаєте, чи зможуть Путін і Лукашенко якимось чином випустити пару з «Херсонського котла»?

— Ми не можемо, звичайно, нічого виключати. Я впевнений, що моніторинг усієї цієї активності ведеться. У військово-політичному плані Білорусь та Росія зараз це єдиний простір, ми їх не відокремлюємо один від одного. Певна кількість наших військ знаходиться на північному напрямку. Це поле для загрози, що має місце. Тому не можна виключати якихось можливих дій з метою відвернути увагу від інших завдань.

— Нещодавно замкомандира полку імені Кастуся Каліновського Вадим Кабанчук заявив, що звільнення своєї країни від режиму Лукашенка для білоруських добровольців є пріоритетною метою, виходячи з якої ними ухвалюються багато рішень. Що чекає на Лукашенка, якщо він все ж таки вирішить розширити формат участі підконтрольних йому сил у війні проти України?

— Тут розширення чи звуження формату вже жодної ролі не відіграє. Ми однозначно сприймаємо цей режим як ворожий. Тут йдеться про сьогоднішні пріоритети України. Ми дуже вдячні тим білорусам, які борються за Україну і навіть за Білорусь. Ми чудово розуміємо, що наш північний сусід існуватиме як противник доти, доки там існуватиме режим Лукашенка.

Сам він, звичайно ж, не піде. Нині країна існує в обложеному режимі та під вантажем санкцій. Я впевнений, що цей формат багатьох у Білорусі не задовольняє. Треба докладати зусиль, щоб цей режим упав і дав можливість Білорусі розвивати демократію, економіку та особисті свободи. Ми це бачимо, і думаю, що на порядку денному це питання стоїть.

Довідково. Хартія’97 (біл. Хартыя’97) — білоруська громадянська ініціатива, яка спрямована на правозахисну діяльність та на об’єднання політичних сил, опозиційних до режиму Лукашенка.