Ігор СМЕШКО: Мирна угода на умовах Путіна стане руйнівною для глобальної безпеки (Atlantic Council, 13 лютого 2025 року)

Захоплення Росією Криму в 2014 році стало переломним моментом у сучасній європейській історії. Подальше повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році поставило світ на межу Третьої світової війни. Зараз, коли, за повідомленнями, мають розпочатися серйозні переговори про можливу мирну угоду, ми наближаємося до критичного моменту, який визначить майбутнє міжнародних відносин на десятиліття вперед.

Сьогодні, озираючись назад, зрозуміло, що загроза, яку становить російська агресія в Україні, могла бути ліквідована майже негайно. Як тільки президент Росії Володимир Путін оголосив про незаконну анексію Криму на початку 2014 року, українська влада могла б оголосити стан війни та віддати наказ своїм військовим захищати півострів. Приведення сил НАТО у бойову готовність могло б додатково остудити голову яструбам у Кремлі.

Цього, однак, не сталося. Натомість міжнародна спільнота стояла осторонь і спостерігала за розгортанням російського вторгнення, в той час, як західні партнери України дотримувались політики умиротворення агресора і застерігали Київ від будь-яких дій, які могли б спровокувати Путіна. Таким чином, можливість зупинити російське вторгнення на початковій стадії була втрачена, що відкрило шлях до подальшої ескалації дій Кремля, які, зрештою, призвели до повномасштабного вторгнення у 2022 році.

Протягом останніх одинадцяти років російське вторгнення в Україну призвело фактично до руйнування системи міжнародної безпеки. Воно поставило під сумнів непорушність міжнародних кордонів, які були встановлені після Другої світової війни. Вторгнення Росії також серйозно дискредитувало процес ядерного роззброєння, а рішення України віддати свій величезний ядерний арсенал у 1994 році, тепер без сумніву, вважається однією з найдорожчих помилок у сучасній історії.

З огляду на глобальні наслідки будь-якого врегулювання, яке буде досягнуте шляхом переговорів у питанні війни Росії проти України, життєво важливо, щоб увесь мирний процес був зосереджений на чинних міжнародних зобов’язаннях Росії. До них відносяться Будапештський меморандум 1994 року і визнання Москвою кордонів України 1991 року.

Зрештою, який сенс підписувати будь-які нові договори з Росією, якщо Москва відмовляється визнавати або дотримуватися умов багатьох міжнародних угод і документів, які вона підписала раніше?

На карту поставлено надійність всієї системи міжнародних договорів, яка регулює міжнародні відносини, як-от Віденська конвенція 1969 року. Відома як “договір про договори”, Віденська конвенція встановлює чіткі керівні принципи щодо того, як слід складати, визначати, змінювати і тлумачити міжнародні договори. Вторгнення Росії становить таку ж серйозну загрозу для Гельсінських угод 1975 року, які підтвердили принцип територіальної цілісності.

Важливо також, щоб мирний процес безпосередньо стосувався питання нерозповсюдження ядерної зброї.

Відмовившись у 1990-х роках від третього за величиною ядерного арсеналу у світі, Україна зробила безпрецедентну послугу у справі глобальної безпеки. За останні три десятиліття цей односторонній крок України на підтримку режиму нерозповсюдження ядерної зброї приніс країнам світу економію в трильйони доларів.

Однак, на жаль, гарантії у сфері безпеки, які, як вважала Україна, вона отримала за Будапештським меморандумом, не спрацювали. Натомість Росія розпочала найбільше з часів Другої світової війни вторгнення на європейському континенті, яке принесло в Україну невимовну кількість смертей і руйнувань.

До того ж Кремль застосував ядерний шантаж проти позбавленої ядерної зброї України як інструмент для початку вторгнення і стримування Заходу від надання Києву вкрай необхідної військової допомоги. Зрозуміло, що багато хто в Україні зараз відчуває, що Україна має повне право вийти з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1968 року, якщо не зможе отримати справжні гарантії безпеки.

Погана мирна угода посилить шкоду, яку російське вторгнення вже завдало нинішній архітектурі міжнародної безпеки. Вона легітимізує міжнародну агресію і створить небезпечний прецедент, який матиме катастрофічні наслідки для глобальної стабільності. Щоб уникнути цього, західні лідери повинні повернутися до існуючих міжнародних договірних зобов’язань Росії щодо непорушності кордонів і незастосування сили.

Важливо, щоб Україна також отримала надійні довгострокові гарантії безпеки, які можуть запобігти повторенню нинішнього російського вторгнення в найближчі роки. Якщо цього не буде зроблено, це створить передумови для нової ери геополітичного беззаконня, яке відчуватиметься далеко за межами порушених кордонів України.

Ігор Смешко, Президент Центру стратегічних досліджень та аналізу, колишній начальник Головного управління розвідки МО України та ексголова Служби безпеки України, доктор технічних наук.

Джерело: Atlantic Council, 13 лютого 2025 року
https://www.atlanticcouncil.org/blogs/ukrainealert/a-putin-friendly-peace-deal-would-be-disastrous-for-global-security/

A Putin-friendly peace deal would be disastrous for global security
By Ihor Smeshko

Russia’s 2014 seizure of Crimea was a watershed moment in modern European history. The Kremlin’s subsequent full-scale invasion of Ukraine in 2022 brought the world to the brink of World War III. With negotiations over a possible peace deal now reportedly set to begin in earnest, we are approaching a critical juncture that will shape the future of international relations for decades to come.

In hindsight, it is now clear that the threat posed by Russian aggression in Ukraine could have been eliminated almost immediately. As soon as Russian President Vladimir Putin announced the illegal annexation of Crimea in early 2014, Ukraine could have declared war and ordered its military to defend the peninsula. Putting NATO forces on alert would have further cooled the heads of the more hawkish Russian officials in the Kremlin.

This did not happen. Instead, the international community stood by and watched the Russian invasion unfold, while Ukraine’s Western partners advocated passivity and cautioned Kyiv against doing anything that might risk provoking Putin. The opportunity to end Russia’s invasion in the early stages was therefore missed, paving the way for a series of further Kremlin escalations that ultimately led to the full-scale invasion of 2022.

Over the past eleven years, the Russian invasion of Ukraine has done serious damage to the foundations of the international security system. It has undermined the inviolability of international borders that was first established in the aftermath of World War II. Russia’s invasion has also seriously discredited the cause of nuclear disarmament, with Ukraine’s 1994 decision to surrender its vast nuclear arsenal now widely recognized as one of the costliest mistakes in modern history.

Given the global implications of any negotiated settlement reached over Russia’s war in Ukraine, it is vital that the entire peace process focus on Russia’s existing international commitments. These include the 1994 Budapest Memorandum and Moscow’s recognition of Ukraine’s 1991 borders. After all, what is the point of signing any new treaties with Russia if Moscow refuses to acknowledge or adhere to the terms of the many agreements and documents it has previously signed?

At stake is the credibility of the entire treaty system governing international relations, such as the 1969 Vienna Convention. Known as the “treaty on treaties,” the Vienna Convention sets out clear guidelines for how international treaties should be drafted, defined, amended, and interpreted. Russia’s invasion poses a similarly grave threat to the 1975 Helsinki Accords, which confirmed the principle of territorial integrity.

It is also important that the peace process specifically address the issue of nuclear non-proliferation. By giving up the world’s third largest nuclear arsenal in the 1990s, Ukraine rendered an unparalleled service to the cause of global security. Over the past three decades, this unilateral Ukrainian step in support of nuclear non-proliferation has translated into savings worth trillions of dollars for countries around the world.

Unfortunately, however, the security commitments that Ukraine believed it had received in the Budapest Memorandum have proved worthless. Instead, Russia has launched the largest European invasion since World War II, bringing untold death and devastation to Ukraine.

Adding insult to injury, the Kremlin has used nuclear blackmail against non-nuclear Ukraine as a tool to enable the invasion and deter the West from providing Kyiv with desperately needed military aid. Understandably, many in Ukraine now feel they have every right to withdraw from the Nuclear Non-Proliferation Treaty unless the country is able to obtain genuine security guarantees.

A bad peace deal will compound the damage that Russia’s invasion has already done to the current international security architecture. It would legitimize international aggression and set a dangerous precedent that could have catastrophic consequences for global stability. In order to avoid this, Western leaders should return to Russia’s existing international treaty obligations with regard to the sanctity of borders and the use of force.

Crucially, Ukraine must also receive credible long-term security guarantees that can prevent any repeat of the current Russian invasion in the years to come. Failure to do so will set the stage for a new era of geopolitical lawlessness that will be felt far beyond the violated borders of Ukraine.

Ihor Smeshko is a Ukrainian politician and former head of Ukraine’s Defense Intelligence and Security Service.